Роза Ауслендер (1901–1988)

Роза Ауслендер (1901–1988) народилася в Чернівцях, які раніше були відомі під назвою Черновіц й перебували в складі Герцогства Буковина в Австро-Угорській імперії. Вона була поетесою єврейського походження, й життя її було ознаменовано переміщеннями — як добровільними, так і примусовими, а творчий доробок охоплює твори двома мовами — англійською та німецькою. Розалія-Беатріс Шерцер народилася в німецькомовній сім’ї та здобула початкову й середню освіту в Чернівцях і Відні. У 1921 році вона емігрувала до США разом зі своїм майбутнім чоловіком Ігнацем Ауслендером і почала писати вірші німецькою мовою. Роза кілька разів поверталася до рідного міста (яке тоді належало Королівству Румунія) на тривалі періоди, щоб доглядати за своєю хворою матір’ю. Вона зрештою розлучилася зі своїм чоловіком (проте зберегла його прізвище) і знову облаштувала своє життя в Європі в 1930-х роках.

Фатального 1939 року Роза Ауслендер продовжила свої подорожі й опублікувала першу поетичну збірку «Der Regenbogen» («Веселка»), яка отримала схвальні відгуки критиків. Однак 1941 року вона опинилася в пастці німецької окупації в рідному місті. Нацисти знищили більшу частину накладу її книжки, а саму поетесу на кілька років загнали в єврейське гетто, після чого вона ще рік переховувалася, щоб уникнути депортації до таборів.

Перебуваючи в гетто, Роза Ауслендер зустрілася з відомим поетом Паулем Целаном, і ця зустріч взаємно вплинула на їхню творчість. Після того, як радянська армія окупувала Чернівці в 1944 році, Ауслендер знову виїхала до Нью-Йорку й писала вірші лише англійською мовою. У середині 1950-х вона повернулася до німецької мови у своїх поезіях та ще раз перетнулася з Целаном у Парижі 1957 року — і ця зустріч теж мала вплив на еволюцію її поетичного стилю. Роза Ауслендер остаточно повернулася до Європи 1967 року. Її перша після 1939 року книжка «Blinder Sommer» («Сліпе літо») вийшла у Відні 1965 року й викликала великий ентузіазм.

Однак Відню не судилося стати її останньою домівкою — вона зрештою оселилася в Дюссельдорфі, що в Західній Німеччині, де й померла 1988 року. В останні роки життя вона була прикута до ліжка й надиктовувала свої вірші, бо більше фізично не могла писати. Роза Ауслендер залишила нам у спадок понад три тисячі віршів — корпус творів, який відбиває широке коло тем, які її хвилювали: батьківщина, сімейне життя, мова, заслання й винятково глибока травма Голокосту.