Російсько-єврейський автор документує жахіття воєнного часу австрійської Галичини

«Я бачив, що вікна тих зруйнованих домівок були набиті шматами або ж наглухо забиті дошками. В цих неопалюваних схованках перебували люди, цілі сім’ї, які голодували та зазвичай хворіли всіма видами епідемій, що лютували на той час ... »

Сто років по всій Європі вирувала жорстока війна. Однією з найбільш зруйнованих областей була прикордонна територія Галичини. Тут відбулось зіткнення широкомасштабної армії царської Росії із полками військ Австро-Угорської імперії та Імперської Німеччини. Фронт простягався вздовж та впоперек. Потік біженців снував по всіх напрямах. Міста були розграбовані та спалені вщент. Селян захоплювали в заручники, висилали на заслання, ув’язнювали й гвалтували.

У цю страшну розруху було відправлено впливового єврейсько-російського письменника С. Ан-ського, для полегшення спустошених єврейських громад. Ан-ський народився в Білорусії як Шлойме Зайнвіл бен-Аарон Раппопорт, й жив від 1863-го до 1920-го року. Він відомий завдяки своїй найкращій п’єсі «Дібук». Одним із найвагоміших внесків Ан-ського був архів єврейського фольклору, який він зібрав під час етнографічних експедицій на території “смуги осілості” до початку Першої світової війни. Ці пісні, легенди та “забобони” зафіксували культуру вже на межі загрози забуття. Єврейська культура значно постраждала від форсування еміграції, внаслідок переслідувань та модернізації. А тепер ще й війни.

Під час своєї громадської роботи Ан-ський маневрував віроломною територією воєнної Галичини. Свої внутрішні переживання щодо сприйняття подій він детально відобразив у публіцистичній книзі під назвою: «Руйнування Галичини», яка була опублікована на їдиш лише після смерті письменника. Є доступним також англомовне видання під назвою: «The Enemy at His Pleasure».

Ан-ський був громадянином Російської імперії, яка часто була примхливо-жорстокою до євреїв та інших меншин. Російська армія принесла цю жорстокість маршируючи до австрійської Галичини, що призвело до складної етнічної та політичної ситуації. Під час Австрійського правління, галицькі євреї були рівноправними громадянами, а тепер зіткнулись два кардинально різні світи. Ан-ський звернув увагу на те, що галицьким євреям була притаманна культова відданість старому австрійському Кайзерові Францу Йосифу. Але кожному доводилось плисти по течії серед інших верств, які мали свої власні конфліктні ситуації—політично домінуючого керівництва німців, поляків або русинів, як тоді називали українців.

Ан-ський зауважив: «На початку війни австрійські поляки були неоднозначними, а русини стояли осторонь від усіх. Проте, галицькі євреї застрягли у своїй про-австрійській орієнтації, афішуючи це в найбільш чутливих  обставинах, не хвилюючись за жахливі наслідки».

Наслідки були невтішними й згідно спостережень та сумних повідомлень Ан-ського детально відображають, як люди Галичини «втратили первинну сакральність людської гідності».

«Переповнені військові потяги проминали через кожні кілька хвилин ... Зараз промчав медичний потяг. У кожному вікні можна було побачити перев’язані голови, руки та інші частини тіла ... Наступний товарний потяг, набитий полоненими ... Один за одним довжелезні потяги проходили з гуркотінням, перевозячи русинських біженців, переважно жінок та дітей. Пасажири були напхані гуртом, як кури в клітці. Деякі вагони були заповнені школярами, інші – представниками інтелігенції. Не було видно ніякого багажу та жодних речей».

Після перенесення свідчень такої розрухи, Ан-ський захворів однією із форм стресового розладу посттравматичного синдрому. Він описав один візит до окупованого росіянами міста Чернівці, яке назвав «оазисом в пустелі».

«Проїжджаючи по широким жвавим вуличкам я бачив великі крамниці, заповнені різними елегантними речами, величні споруди, впорядковані готелі з чистими кімнатами, афіші з повідомленнями про вечірки, концерти, спектаклі та інші розваги. Я відчув приналежність до іншого світу. А ще я мав дивне та жахливе відчуття: я раптом збагнув, що захотів до погорілих та понівечених будинків й крамниць. Будинки з вікнами, відкриті модні магазини та спокійні вулички—все це повсякденне життя справляло на мене ненормальні враження ... Пізніше я дізнався, що ветерани боїв, які бачили трупи, покалічені тіла та ріки крові, тужать за цим всім. Буденне життя видається їм нецікавим, тьмяним, без гармат та вигуків ...»

Страждання Галичини припинились тоді, коли  деморалізована російська армія відступила у хвилі насильства до того моменту, коли вона розпавшись поринула, як пише Ан-ський: «у вирі революції».

Описуючи наслідки цих подій, Ан-ський звернувся до давніх легенд. «Коли Мойсей повернувся з таблицями Десятьох заповідей й побачив, як люди танцюють й кланяються до Золотого теляти, то був настільки розлючений, що на очах у всіх кинув Заповіді на землю, які розбились на дрібні кавалки ... Коли римляни, руйнуючи Храм встановили Правила Закону про вогонь, листи святого письма, наче злетіли до неба згорілим пергаментом ... Ці два символи: «розбитих таблиць» та «літаючих листків» підсумовують життя галицьких євреїв».

Видання Ан-ського під назвою: «The Enemy at His Pleasure», відредаговане та перекладене англійською мовою Йоахімом Неугрошелем вийшло друком завдяки видавництву «Henry Holt and Company» та є доступним в онлайн-книгарнях.

З вами був  Пітер Бейґер із Сан-Франциско та програма «Єврейська спадщина України» на радіопередачі каналу «Наш голос — українські корені».

До наступної зустрічі, шалом!

Текст та розповідь: Пітер Бейґер

Слухайте програму (англійською) тут.

Програма «Єврейська спадщина України»  виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх транcляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos.

Переклад:   Іванна Проць
Торонтський Університет

ПРИМІТКА: Опубліковані статті та інші матеріали на сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE подані від імені відповідного автора не означають, що організація поділяє та підтримує таку думку. Ці матеріали розміщено для сприяння в заохоченні до дискусій у контексті українсько-єврейських взаємин. На сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE надаватиметься інформація, що відображатиме різні точки зору.