«Самотнє дерево» в Бабиному Яру як важливий свідок нацистських злочинів 1941–1943 рр.
Мартін Дін
Після війни рельєф місцевості в Бабиному Яру змінився так сильно, що його неможливо було впізнати. Висувалися суперечливі теорії про місце розстрілів, але докази на їх підтримку були непереконливі. Зокрема, описи того, як було організовано розстріли, не вказували на конкретні особливості місцевості.
Зображені на драматичних фотографіях Йоганнеса Геле яр, в якому працюють військовополонені, і урвище, під яким лежать купи одягу, не вдалося знайти на карті. Де саме зроблені ці знімки і як вони допомагають нам зрозуміти, що сталося в Бабиному Яру? Саме ці запитання потребували першочергової відповіді – таке завдання поставив перед нами голландський історик Карел Беркгоф. Ми з’ясовували це, використовуючи аерофотозйомку тих часів, наземні фото, історичні карти і свідчення очевидців. Зокрема, потрібно було встановити, з якої саме точки зробили це найвідоміше фото (фото яру, в якому працюють військовополонені – прим. ред.) [1].
Від початку Наукова рада Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ), членом якої я був, зосередилася на підготовці базового історичного наративу, що мав слугувати описом та основою запланованої експозиції. Ця робота була завершена наприкінці 2018 року. Тому до завдання Карела Беркгофа дослідити топографію Бабиного Яру ми повернулися лише влітку 2019 року. Карел Беркгоф зібрав групу істориків і дослідників, щоб детально вивчити це питання. Вацлаву Годзембі-Малишевському доручили розшукати додаткові аерофотознімки Бабиного Яру та проаналізувати їх. На той час він уже мав найважливіші фото цього району, зроблені німцями 26 вересня 1943 року, але був переконаний, що мають бути додаткові знімки. Я мав порівняти результати аерофотозйомки зі значною кількістю свідчень, а потім, використовуючи їх та велику колекцію історичних карт і наземних фото, допомогти точно встановити місце, зображене на знімках Геле. Українські історики, зокрема Олександр Круглов і Михайло Кальницький, консультували нас про стан досліджень цієї теми й надсилали додаткову актуальну інформацію та доповіді з конкретних питань. Крім встановлення точного місця, зображеного на фотографіях Геле, метою проєкту було створення детальнішої топографії масових розстрілів 29–30 вересня 1941 року. Ми хотіли чітко визначити маршрут, яким ішли євреї, місця, де залишали майно й одяг, а також фактичне місце розстрілу серед мережі відрогів у Бабиному Яру.
Вперше опубліковано @Україна Модерна
ПРИМІТКА: Опубліковані статті та інші матеріали на сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE подані від імені відповідного автора не означають, що організація поділяє та підтримує таку думку. Ці матеріали розміщено для сприяння в заохоченні до дискусій у контексті українсько-єврейських взаємин. На сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE надаватиметься інформація, що відображатиме різні точки зору.
