Соломія Крушельницька (1872–1952)

Соломія народилася в селі Білявинці на Тернопільщині в родині українського греко-католицького священника й стала однією з найвидатніших оперних співачок першої половини XX століття.  Крушельницька навчалася у Львівській консерваторії, вдосконалила своє вокальне мистецтво в Італії, багато подорожувала й виступала на провідних оперних сценах Європи, а також у Північній та Південній Америці. Основною подією її кар’єри є легендарний «порятунок» «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні. На прем'єрі в міланському театрі «Ла Скала» глядачі освистали оперу, але перероблена версія, в якій головну роль виконала Крушельницька, мала величезний успіх і забезпечила світову популярність цьому твору.

Крушельницька зачаровувала аудиторію в опері Ріхарда Вагнера «Лоенгрін», а також у музичній драмі «Саломея» Ріхарда Штрауса під диригуванням Артуро Тосканіні. У 1920-х роках вона покинула оперну сцену, але натомість розвинула надзвичайно успішну концертну діяльність і вийшла заміж за італійського юриста Чезаре Річчоні, мера прибережного тосканського міста В’яреджо.

Після його смерті вона прийняла фатальне рішення залишити свою віллу з видом на Середземне море й повернулася до Львова 1939 року, саме перед початком Другої світової війни. Крушельницька пережила війну, а згодом до самої смерті викладала у Львівській консерваторії й була палкою популяризаторкою українських народних пісень. Нині її ім’ям названий Львівський театр опери та балету.