Час пам'яті: 80-річчя трагедії Бабиного Яру для України та Ізраїлю

Вісімдесятиріччя трагедії Бабиного Яру стало дуже символічним приводом для візиту в Україну нового президента Ізраїлю.

Моральний обов'язок пам'яті про жертви наймасовішого розстрілу в історії Голокосту і всього 20-го століття, а також необхідність підняти голос з Єрусалима проти заперечення Голокосту і зростання антисемітизму в світі — все це просто зобов'язувало Іцхака Герцоґа зробити свій перший державний візит саме до Києва і саме в ці дні жовтня 2021 року.

Завдяки візиту президента до Києва, багато молодих ізраїльтян «несподівано» відкрили для себе «Голокост від куль». Частина івритської публіки з подивом дізналася, що Голокост — це не тільки Польща Аушвіца або Голландія Анни Франк.

В кінці першого дня візиту до Києва президент був відвертий у спілкуванні з нашою групою ізраїльських журналістів. Іцхак Герцоґ сказав: "Ті євреї, які 80 років тому йшли тут в яр, не могли уявити, що прапори Ізраїлю будуть майоріти в Маріїнському палаці президента України, а залпи, які будуть чутні в Києві, будуть гарматним салютом на честь приїзду президента Держави Ізраїль".

Президент Зеленський піднімав в діалозі з Герцоґом тему визнання Голодомору в Ізраїлі. Президент Герцоґ поклав квіти до пам'ятника жертвам Голодомору, а потім поділився з журналістами: "Я був вражений цим пам'ятником з дівчинкою, яка тримає колоски пшениці. У силу сімейних коренів (його дід був головним рабином Ірландії — Ш.Б.) я знав про великий голод в Ірландії 19-го століття, але я ніколи не чув про цю катастрофу Голодомору в Україні".

У Києві в день візиту також відбулася презентація двотомника спогадів євреїв України, які врятувалися під час Голокосту. Видання «Ми хотіли жити..» вийшло українською мовою під редакцією Бориса Забарко — голови української Асоціації колишніх в'язнів гетто і концтаборів.

Духовні лідери українських християн — вищі ієрархи Православної Церкви України і Української Греко-Католицької Церкви, провели разом з київським рабином Моше Реувеном Асманом поминальні молитви в Бабиному Яру.

У ці меморіальні дні я бачив в Бабиному Яру дуже багато українських школярів і студентів, які прийшли в це страшне місце тому, що стали сприймати єврейську трагедію як свою.

Українські медіа в дні 80-річчя трагедії і візиту президента Іцхака Герцоґа приділяли темі Бабиного Яру величезну увагу. Телесюжети та газетні публікації про цю трагедію, обговорення всієї тематики Голокосту і ролі українських Праведників народів світу буквально заповнили медіа-простір.

З'єднання візиту президента Герцоґа з 80-річчям трагедії призвело до потужного прориву інформації про Бабин Яру і Голокост на території України в ізраїльських ЗМІ. Всі ізраїльські телеканали, всі газети і найбільші сайти новин дали великі репортажі, включаючи прямі трансляції з церемонії.

На жаль, не обійшлося і без стереотипних оцінок і старих міфів. На моїх очах, колега, що стояв поруч — журналіст ізраїльського державного телеканалу, — розповідав івритом в прямому ефірі меморіальної церемонії з Бабиного Яру про те, що «в цьому місці євреїв Києва вбивали німецькі нацисти і українці». Ця та подібні до неї фрази не тільки показують низький рівень знань багатьох журналістів, а й підкреслюють важливість поширення серед ізраїльтян достовірної інформації про українсько-єврейські відносини.

Презентована президентам України, Ізраїлю та Німеччини «Кристалічна стіна плачу» сербської художниці Марини Абрамович викликала подив і навіть критику з боку ряду відвідувачів. Білі кристали, які стирчали з похмурої чорної стіни, мені особисто нагадували ікла якоїсь стародавньої потвори і викликали підсвідоме відчуття жаху. Можливо, сучасне мистецтво вимагає особливої підготовки для проникнення в задум художника.

Час пам'яті
Коли ізраїльсько-американський кантор Йосеф Маловані співав єврейську поминальну молитву «Ель Мале Рахамім» («Бог, сповнений милосердя»), у багатьох присутніх були сльози в очах, а його голос пробирав до глибин душі. Для самого кантора це було теж дуже символічно: він народився 30 вересня 1941 року в Тель-Авіві — в той самий день, коли в Бабиному Яру розстрілювали євреїв Києва.

Вперше 13-а симфонія Дмитра Шостаковича була виконана в самому Яру німецьким симфонічним оркестром Берліна під керівництвом Томаса Зандерлінґа, який на прохання Шостаковича виконував цю симфонію вперше в Німеччині. Історичне виконання забороненої за радянських часів симфонії стало подарунком німецького уряду і особисто президента Франка-Вальтера Штайнмайера.

В'ячеслав Фельдман, співголова громадської організації «Ізраїльські Друзі України» написав на своїй сторінці Фейсбук: «Мені випала дуже велика честь представляти Ізраїльських друзів України на цьому заході. Весь час була одна думка у голові: коли німецький оркестр виконує 13-ту симфонію Дмитра Шостаковича, написану за поемою Євгена Євтушенка «Бабин Яр» перед чисельною ізраїльською делегацією та президентом Ізраїлю – це найкраща відповідь нацистам, їх посібникам та сьогоденним антисемітам. Ми вижили! Ми перемогли! Ми пам'ятаємо!»

Виступ президента України Володимира Зеленського під час церемонії вшанування пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру, що відбулася в Національному історико-меморіальному заповіднику, був наповнений щирими людськими переживаннями і болем.

Президент Зеленський говорив про необхідність дізнатися якомога більше про подвиг українських Праведників. «Ми завжди будемо державою, в якій головною цінністю буде людина, а не ідеологія», — підкреслив президент України.

Президент Ізраїлю Іцхак Герцоґ у своїй промові розповів, що в самому центрі Єрусалима, в ізраїльському парламенті — Кнесеті, — на урядовому поверсі знаходиться картина художника Йосипа Кузковського, який народився в Україні і вивчав мистецтво в Києві. Вона називається «Конвойовані на страту — Бабин Яр».

«Тисячі раз я піднімався сходами і зупинявся біля неї з внутрішнім здриганням. Я завжди показував світовим лідерам в Кнесеті цю картину і розповідав їм про трагедію Бабиного Яру — ту історію, яку ми будемо передавати всім поколінням», — сказав ізраїльський лідер.

«Під час Голокосту не було більш жахливого вбивства кулями, ніж в Бабиному Яру. Протягом двох діб нацистські винищувальні підрозділи і з ними, на жаль, місцеві колабораціоністи, знищили десятки тисяч євреїв Києва. І не можна позбутися думки, що сонце світило так само над яром, птахи співали, ліс мовчав, а вбивця вбивав», — зазначив Іцхак Герцоґ.

«У цьому місці були три етапи трагедії: стирання людини, стирання свідоцтв, стирання пам'яті. Прийшов час пам'яті — і тому сьогодні ми тут», — підкреслив президент Ізраїлю. Він подякував президенту Володимиру Зеленському та ізраїльському громадському діячу Натана Щаранському за зусилля по збереженню пам'яті про трагедію Бабиного Яру.

Людина-легенда
На меморіальних заходах в Києві мені пощастило познайомитися зі справжньою людиною-легендою. Академік НАНУ Сергій Комісаренко (78), видатний вчений-біохімік, віце-прем'єр-міністр України в 1991-1992 роках з гуманітарних питань, був головою Оргкомітету заходів з 50-річчя трагедії Бабиного Яру.

Тоді в уряді України були різні думки, включаючи і бажання відзначити дату Бабиного Яру максимально тихо і скромно.

«Але мені як українцю було важливо провести 50-річчя Бабиного Яру на вищому рівні», — зазначив Комісаренко в ексклюзивному інтерв'ю для порталу Ukrainian Jewish Encounter.

Сергій Комісаренко особисто займався запрошенням іноземних гостей, включаючи брата президента Джорджа Буша-батька, спікера Бундестаґу Риту Зюсмут і ізраїльського міністра Звулуна Гаммера. «Ми запрошували і президента Ізраїлю Хаїма Герцоґа — батька нинішнього президента Іцхака Герцоґа. Але він не зміг тоді приїхати».

Вчений і екс-віце-прем'єр розповів, що саме він готував текст історичної промови Леоніда Кравчука 5 жовтня 1991 року в Бабиному Яру: «Я наполіг, щоб включити в текст промови не тільки опис багатої єврейської історії України, а й слова вибачення за всі прояви антисемітизму, які були в минулому на українській землі».

Надалі Сергій Комісаренко був розробником законів про національні меншини і про свободу совісті. Саме він був ініціатором виселення Театру ляльок з історичної будівлі Синагоги Бродського і передачі його єврейській громаді Києва. За його підтримки Собор святого Юра у Львові було передано Українській Греко-Католицької Церкви.

Комісаренко став першим послом незалежної України в Великобританії та Ірландії (1992-1998) і кавалером вищих орденів України. Зараз видатний вчений очолює комісію з біобезпеки та біологічного захисту при Раді Національної Безпеки і Оборони України.

Символічно, що в 1991 році Сергію Комісаренко допомагав влаштувати ті меморіальні заходи молодий рабин з США Яків Дов Блайх. Їх дружба, що простягнулася через Бабин Яр, триває і зараз — через 30 років.

Текст і фото: Шимон Бріман (Ізраїль)