Ш. Й. Аґнон, Бучач та антологія “Ключ у кишені”
Будинок івритомовного та їдишемовного письменника Шмуеля Йосефа Аґнона розташований в районі Єрусалиму – Тальпіоті, який височіє на пагорбі, звідки в погожу днину на відстані можна споглядати Храмову гору та Старе місто. Письменник вирішив тут оселитись для часткового усамітнення.
Аґнон написав кілька своїх найвидадтіших творів саме тут, на другому поверсі цього помешкання, стоячи за аналоєм притуленим до вікна з кругозором на задній дворик. До цих творів входить цикл повістей про місто його народження – Бучач, яке сьогодні належить до Західної України. Навіть в пізніші роки, коли Аґнон був удостоєний Нобелівської премії з літератури у 1966-му році, оповідання про Бучач поглинали його творчість. Наче змагаючись із часом, в незабутньому романі під назвою: “Гість на одну ніч”, письменник документував єврейське життя міста, якого вже давно не існує.
У 2016-му році, з нагоди вшанування 50-ти річного ювілею від часу вручення Нобелівської премії письменникові Ш. Й. Аґнону (1888-1970), організація “Літературний центр імені Аґнона”, що діє у Бучачі, запросила до цього містечка трьох українських письменників прийняти участь у короткотерміновій літературній резиденції. Там вони мали змогу проникнутись творчістю Аґнона та його творами про Бучач й створити свої власні есеї. Результатом цієї резиденції стала збірка “Ключ у кишені”, антологія з дев’яти частин, автори якої – Євгенія Сенік, Андрій Любка та Софія Андрухович – відобразили письменника Аґнона та містечко Бучач у несподіваному ракурсі.
У травні 2017-го року збірку “Ключ у кишені” презентували у місті Києві на Міжнародному фестивалі "Книжковий Арсенал" за участю письменниць С. Андрухович та Є. Сенік. Восени цього ж року відбулась ще одна презентація антології на Львівському міжнародному Книжковому Форумі та на Літературному фестивалі, де приймала участь українська письменниця Євгенія Сенік. Нижче приведено відео-ролик цієї події, а також цитування з уривку однієї з її розповідей в антології, що публікується за дозволом автора.
Літературна резиденція в Бучачі була частиною більшого проекту під назвою: “Аґнон: п’ятдесять кроків щоб зрозуміти”, до підтримки якого також долучилась приватно фінансована багатонаціональна організація “Українсько-єврейська зустріч” (UJE).
Уривок з історії "Окуляри Аґнона"
“Кожен має свій Бучач. Є ті, що тут народились і живуть понині; є ті, для кого ця земля стала першою, на якій вони зробили свої кроки, проте навчившись ходити швидко і вправно, вони пішли далеко за межі рідного міста; а є ще ті, які не були тут народжені, але яких привели сюди незнані сили. Я належу до останніх. Будучи народженою в Луганську, важко знайти те, що мене пов’язує з Бучачем. Хіба що батько мій розповідав, як служив колись у Чорткові в армії, що є за 37 кілометрів від Бучача. Але не це привело мене зараз сюди. Я не прагнула йти військовими шляхами батька, мене цікавив звивистий і загадковий шлях Шмуеля Йосефа Аґнона ...”
Читати повністю ітсорію можна тут
Львівський міжнародний Книжковий Форум та Літературний фестиваль, м. Львів, 13 вересня 2017-го року
00:01:05
Андрій Павлишин, історик, перекладач та письменник; співзасновник Львівського міжнародного книжкового форуму та Літературного фестивалю.
01:05-03:25
Наталія А. Федущак, директор із комунікацій приватно фінансованої багатонаціональної організації “Українсько-єврейська зустріч” (UJE).
03:25-07:57
Мар’яна Максим’як, директор проекту “Літературний центр імені Аґнона”.
07:58-12:05
Євгенія Сенік, письменник, філолог, незалежний дослідник єврейських студій.
12:06-14:00
Андрій Павлишин, історик, перекладач та письменник; Співзісновник Львівського міжнародного книжкового форуму та Літературного фестивалю
14:01-21:14
Мар’яна Максим’як, директор проекту “Літературний центр імені Аґнона”.
Текст: Наталія А. Федущак
Відео-матеріал та світлини: Офіс–UJE у Києві; Наталія А. Федущак
Переклад: Іванна Проць
Торонтський Університет
ПРИМІТКА: Опубліковані статті та інші матеріали на сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE подані від імені відповідного автора не означають, що організація поділяє та підтримує таку думку. Ці матеріали розміщено для сприяння в заохоченні до дискусій у контексті українсько-єврейських взаємин. На сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE надаватиметься інформація, що відображатиме різні точки зору.
