Яків Франк: коротка біографія

Відомий лжемесія Яків Франк (1726–1791).
[Примітка редактора: Нещодавно «Українсько-єврейська зустріч» провела серію інтерв'ю з Остапом Сливинським, перекладачем на українську монументального твору «Книги Якова» письменниці Ольги Токарчук, у рамках програми «Зустрічі» на Громадському радіо, яку підтримує UJE. Як додатковий погляд на цю суперечливу історичну постать, співдиректор UJE Алті Родал пропонує коротку біографію Якова Франка.]

Якова (Якуба) Франка, лжемесію родом із Поділля, та його найближчих послідовників було відлучено від громади на зборах рабинів у Бродах через єретичні доктрини, що їх він проповідував (наприклад, «очищення через переступ»), та через його поведінку (наприклад, оргіастичну розбещеність), яка відверто суперечила єврейським релігійним заборонам. Після того, як відлучення підтвердила Рада земель, рабини звернулися до ієрархів Римо-католицької церкви по підтримку у викоріненні цієї єресі. Однак послідовники Франка переконали духівництво, що справжньою причиною їх переслідування з боку євреїв була спорідненість франкізму з християнськими віруваннями. У 1757 році католицький єпископ Кам’янець-Подільського Миколай Дембовський влаштував громадський диспут між франкістами та сорока рабинами, яких змусили взяти участь у цьому заході під загрозою тілесних покарань. Франкістів прогнозовано оголосили переможцями, а єпископ Дембовський наказав спалити Талмуд у Львові, де він став архієпископом. У другому диспуті, який відбувся у Львові 1759 року, франкісти знову підкреслили схожість своїх вірувань із християнством, але не змогли довести, що Талмуд вимагає від євреїв використовувати християнську кров у ритуальних цілях. Результатом дебатів стало те, що франкістів почали розглядати як кандидатів для переходу в католицизм. Франк разом із приблизно 600 прихильниками прийняв римо-католицьку віру у Львові під час помпезної церемонії відразу після другого диспуту. Наступного року вихрестилися ще понад тисяча його послідовників. Однак незабаром стало очевидно, що навернення Франка було частиною грандіознішого месіанського плану. Франка заарештували, й церковний суд у Варшаві засудив його за єресь. Його ув’язнили в монастирі в Ченстохові, тоді як чимало його послідовників поповнили ряди польської католицької шляхти.

Джерела

Antony Polonsky, The Jews in Poland and Russia (Oxford and Portland, OR, 2010), vol. I, 148–149; Pawel Maciejko, “Frankism," YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe (2010).

 

Інтерв'ю Остапа Сливинського у рамках програми «Зустрічі» на Громадському радіо присвячене книзі "Книги Якова":

Частина перша: Роман «Книги Якова» відкриває справжній культурний ландшафт Поділля, Галичини, Підкарпатських регіонів XVIII-XIX століть — Остап Сливинський

Частина друга: Ольга Токарчук показує у романі «Книги Якова» більш-менш однакову долю усіх експлуатованих, незалежно від мови і культури — Остап Сливинський