Європейське майбутнє України: нарис із Берклі

Пітер Бейґер

Український співак-суперзірка, громадський активіст і учасник Всесвітньої стипендіальної програми Єльського університету (2015) Славко (Святослав) Вакарчук 23 листопада 2015 у Каліфорнійському університеті у Берклі зібрав чималу аудиторію охочих послухати його презентацію про те, яким чином Україна може стати квітучою європейською країною. Виступ фронтмена та засновника надзвичайно популярного гурту «Океан Ельзи» влаштували громадські організації «Nova Ukraine» та «Vox Ukraine» за підтримки Інституту європейських досліджень при університеті.

Останнім часом Вакарчук брав досить активну участь у заходах світового рівня, просуваючи у міжнародному контексті ідею модернізації України через позитивні зміни. Під час нещодавнього надуспішного концерту з «Океаном Ельзи» в Ізраїлі, Вакарчук зазначив: Україні є багато чого повчитися з досвіду Ізраїлю у розбудові держави. Його презентація у Берклі була одним з цілої низки виступів на всій території Сполучених Штатів.

Після вступних слів директора інституту Жеруна Девульфа, котрий наголосив на своєму переконанні, що Україна належить до Європи, та професора музики Каліфорнійського університету у Берклі Маріки Кузьми, яка розповіла про творчі досягнення гостя, прямолінійний Вакарчук почав свою промову з метафори про сірники, хмиз, вогонь та непросту задачу запалити полум'я змін. На перешкоді цьому стоять і волога молода деревина нерозвиненого суспільства, і цвіль, що уособлює застарілість освітніх установ, і мислення, що не сприймає реформ.

Зміни передбачають зрушення як згори, так і знизу; Вакарчук відзначив, що Україні наразі бракує критичної маси освічених лідерів і рішучості суспільства, щоб запустити неминучий рух за реформи. Коли не вистачає імпульсу, ті, хто спроможний на зміни, втрачають віру в оточення, і, зрештою, втрачають віру в себе.

Вакарчук рішуче виступив за навчальний план Маршалла для України й озвучив п'ять пунктів, які можуть змінити настрої у суспільстві. Перш за все, українці мають осмислювати свою країну з точки зору майбутнього і припинити сприймати Україну з огляду на минуле. Немає спільної історії, яку приймали б усі українці, і є дві мови загального вжитку. Незважаючи на ці протиріччя, цілком можлива розбудова нації спільних цінностей і спільного майбутнього. Українці мають бути обережними, щоб не плутати минуле з пам'яттю. Минуле — це тягар, про який потрібно завжди пам'ятати, втім, разом із тим слід прагнути до майбутнього.

Другий і третій пункти пов'язані. Вакарчук закликав українців бути свідомими своєї географії та брати до уваги, що кожна сусідня країна вимагає свого специфічного підходу. Цитуючи британського державного діяча лорда Пальмерстона, Вакарчук зауважив, що нація не має постійних друзів чи ворогів, а лише постійні інтереси. Він пожартував, що найкраще було б, якби кожен із сусідів України був трохи незадоволений її діями.

Четвертий пункт його програми — заклик до створення сильного громадянського суспільства, де принаймні 10-15% населення буде постійно виступати проти непродуктивної та часто корумпованої політики українських чиновників і змінювати її.

І зрештою, Вакарчук закликав кожного українця скеровувати усі зміни в своєму особистому та політичному просторі на поступове просування до жаданої мети. Вакарчук глибоко переживає через те, що нинішні українські лідери не дотримуються цього принципу, й поточні зміни у країні відбуваються безсистемно.

Вакарчук вбачає в освітній реформі важливий крок до подолання застою та патерналізму в українському суспільстві. «У США діти мають право заперечувати та піддавати сумніву думку вчителя», — зауважив він. «В Україні сьогодні учителі мають безроздільний авторитет перед учнями, їхня задача — просто передавати дітям інформацію. Це спричиняє залежність. Натомість, їхньою метою має бути з'ясувати, до чого найбільше здібний кожен із учнів та розвинути його талант».

Вакарчук також підкреслив необхідність децентралізації, оскільки місцевим громадам бракує влади, а сфера впливу столиці надто роздута. «У нас дуже багато людей, які “домовляються” з Києвом. Нам потрібні керівники, які вміють працювати на місці. Між мерами має бути конкуренція, вони мають розвивати свої здібності».

Він закликав до абсолютної судової реформи («Всіх слід замінити»), кооптації олігархів («Дочекатися, поки їх не стане — неможливо й утопічно. Натомість їх слід усунути») й енергійної оборонної політики з «армією, трохи сильнішою, ніж потрібно країні з 45-мільйонним населенням».

Вакарчук розповів, що був у захваті, почувши привітання українською від деяких співробітників на кампусі «Google» під час нещодавнього візиту. Талант і природні ресурси («У нас найкращий чорнозем») на його думку — запорука появи квітучої України.

Він повторно підкреслив спільні цінності, які об'єднають українців для змін на краще. Ключовим поворотним моментом є відмова від фаталізму та впевненість у своїх силах. «Кожен українець має в собі вільний дух. Ми маємо зберегти український індивідуалізм, але сполучити його з західними цінностями: свободою вибору, повагою та гідністю. Зосереджуйтеся на практичних речах сьогодні та щодня. Виконуйте свою роботу чесно. Ми — суспільство надзвичайно талановитих людей. Не сподівайтеся, що краще майбутнє здобудуть для вас ваші батьки чи діти. Покладайтеся на себе».

Вакарчука як того, хто формулює й виражає громадську думку, нещодавно було визнано найпопулярнішою постаттю соціальних медіа за версією політичного журналу «Новое время». Президент України Петро Порошенко та прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк посіли друге і третє місце, відповідно.

Всі фотографії: Пітер Бейґер

Дивіться також:
Співачка в жанрі клезмер, авторка пісень, викладачка мови їдиш та єврейської традиції, Женя (Шуламіт) Лопатник переклала на їдиш відому пісню «Холодно» української рок-групи «Океан Ельзи». Хіт під назвою «Kalt iz mir» прозвучав у аранжуванні на музичному фестивалі «Харків Клезмер Теґ» 24 грудня 2014 року:https://www.facebook.com/video.php?v=10204649084083709

Переклад: Мір'ям-Фейґа Бунімович, перекладач