Іван Дзюба отримав нагороду 2016 року – медаль імені митрополита Андрея Шептицького

До 75-х роковин вшанування пам’яті Бабиного Яру в місті Києві (Україна) 28 вересня 2016 року під час вечері відбулось вручення нагороди – медаль імені митрополита Андрея Шептицького, яку отримав письменник та колишній дисидент Іван Дзюба. Нагорода була присвоєна завдяки «Єврейської Конфедерації України» та канадійському благодійному фонду «Українсько-єврейська зустріч».

Пан Дзюба був удостоєний визнання за його багаторічну відданість щодо прав людини та зміцнення співпраці між народами. Він був авторитетним голосом під час репресивного радянського періоду, виступаючи проти ксенофобії, антисемітизму та працював над досягненням національного примирення.

«Третю медаль імені митрополита Андрея Шептицького присуджено Івану Дзюбі, який п'ятдесят років тому виступав перед групою відважних євреїв та українців, що зібралися довкола Бабиного Яру для вшанування близько 34 000 єврейських жертв під час масового вбивства 1941 року, ризикуючи переслідуванням радянської держави», – у своїй промові Джеймс Костянтин Tемертей, голова ради директорів «Українсько-єврейської зустрічі», сказав перед врученням нагододи – «Через його героїзм, гуманізм та моральні цінності, він проілюстрував дух митрополита Андрея».

Вечеря була організована благодійними організаціями «Світовий Єврейсьский Конґрес», «Єврейська конфедерація України» та «Українсько-єврейська зустріч».

У 1966 році під час промови на несанкціонованих зборах щодо вшанування пам’яті 25-ї річниці трагедії Бабиного Яру, Іван Дзюба, якому тоді було 35 років, говорив про небезпеку мовчання – яку він назвав «співучасником брехні та полону» –згідно радянського режиму, що маніпулював або ігнорував історичні істини про трагічну долю єврейських жертв.

У цій промові Дзюба також рішуче засудив офіційний та популярний антисемітизм, який він побачив серед деяких українців: «Як українець, мені соромно, що серед мого народу, як і в інших народів, є антисемітизм, і є ті ганебні, підлі людські прояви, які носять назву антисемітизму».

Іван Дзюба народився у 1931 в Донецькій області України. Він став видатною особою під час появи післявоєнного покоління письменників, що відроджували українську літературу. Він брав активну участь у дисидентському русі 1960-х років проти переслідування української інтелігенції та русифікації, розповсюджував переклад критики радянської політики, опублікованої на Заході в 1968 році, що призвело до його арешту, ув'язнення, та насильницької професійної ізоляції.

Після проголошення незалежності України, Дзюба знову з’явився у якості важливого суспільного діяча, а від 1992 до 1994 року він займав пост міністра культури України. Іван Дзюба є членом Національної академії наук України, де вніс плідний внесок в галузі української літературної критики.

Пан Дзюба, якому зараз 85 років, є третім лауреатом премії імені Шептицького. У 2014 році нагорода була вручена українському бізнесменові Віктору Пінчуку, а роком раніше, нагороду отримав Джеймс Костянтин Tемертей – канадійсько-український бізнесмен, меценат та засновник канадійського благодійного фонду «Українсько-єврейська зустріч»; нагороду було представлено «Єврейською Конфедерацією України».

Фонд « Українсько-єврейська зустріч» присвятив свої зусилля для просування щодо глобального визнання спадщини одного з легендарних лідерів ХХ століття Української греко-католицької церкви – митрополита Андрея Шептицького. Зусилля канадійського благодійного фонду «Українсько-єврейська зустріч» мали поступ, коли «Єврейська Конфедерація України» створила медаль імені Андрея Шептицького. Ця нагорода була заснована за внесок в справу українсько-єврейських взаємин і співпраці та присуджується людям, які присвятили себе зміцненню зв'язків між українським та єврейським народами.

Митрополит Андрей Шептицький народився в 1865 році у відомій аристократичній родині, бів духовним лідером УГКЦ від 1901 року аж до його смерті у 1944 році. Під час Другої світової війни, він допоміг врятувати більш, ніж 150 єврейських життів. Під великим ризиком митрополит прихистив євреїв у своєму власному будинку та організував для церкви монастирі, щоб захистити понад сто єврейських дітей. Жоден з них не був відданий або втрачений. Митрополит Шептицький також публічно протестував проти вбивчої політики нацистської Німеччини по відношенню до євреїв; в особистих повідомленнях неодноразово попереджав Папу Пій XII-го про масові вбивства, що відбуваються. У листопаді 1942 року видав пастирський лист: «Не убий», спонукаючи своїх прихожан не брати участь в нацистських звірствах. Метрополит є зразком гідного вшанування та наслідування, забезпечуючи основу для зміцнення довіри та мостів між громадами.