Інтерв’ю з Рут Еллен Ґрубер (Частина 2)
Рут Еллен Ґрубер – американська журналістка, письменниця, редактор та дослідник. Її книга під назвою: "Подорож єврейською спадщиною: Путівник по Східній Європі" вперше була опублікована двадцять п’ять років тому й досі вважається найбільш ґрунтовним єврейським путівником цього регіону.
Про Рут і трохи про її роботу ми вперше дізналися минулого року в одній із серій програми “Єврейська спадщина України”, де йшла мова про “темний туризм”, який передбачає поїздки до місць, що історично пов’язані зі смертю та трагедіями.
Однак, праця Рут проливає світло на об’єкти єврейської спадщини шляхом відновлення фізичних нагадувань, з метою збереження пам’яті єврейського життя в Європі.
Минулого тижня ми розмовляли з Рут Еллен Ґрубер про її ранню кар’єру іноземного кореспондента в Європі, про її зустрічі з комуністичним урядом у Польщі під час військового стану, коли діяв рух солідарності під назвою: “Solidarnosc”, а також про її путівник.
У другій частині цього інтерв’ю ми обговорюватимемо інші книги, веб-сторінку над якою вона працює збираючи інформацію, новини про об’єкти єврейської спадщини Європи, а також про її роботу в Україні.
Павліна: То ж Рут, Ви народилися в Америці, але маєте корені зі східної Європи. Звідки походять Ваші предки?
Рут: Батьки мого тата були з села, а потім переїхали до міста, яке сьогодні знаходиться в Румунії на території Буковини. Коли вони виїхали, місце було частиною Австро-Угорської імперії, але сьогодні знаходиться в Румунії. Бабусі й дідусі моєї мами приїхали з села, яке сьогодні знаходиться на польських землях, але Польща не існувала на мапі в той час, коли вони покинули село. Вони виїхали у 1880-х роках, а сьогодні місто Кальварія є прикордонним містом на межі Литви з Польщею. Але на той час коли вони виїхали, Польща ще не існувала як окрема держава.
Павліна: Авжеж.
Рут: То обидвоє батьків моєї мами народилися у Сполучених Штатах. І мій батько народився у Сполучених Штатах, але його батьки народилися на території, яка тепер належить північній Румунії.
Павліна: Гаразд, то ж Ви, безумовно, американка.
Рут: Так.
Павліна: Минулого року у Львові Ви проводили лекцію. Саме так ми дізналися про Вас та навели контакт з Вами й минулого року здійснили репортаж про “темний туризм”. Розкажіть мені про роботу, яку Ви проводите в Україні.
Рут: Моя перша поїздка до України відбулася у 2006-му році, коли я проводила дослідження щодо останнього видання “Подорож єврейською спадщиною”. Я багато подорожувала Західною Україною аж до Києва та Чернівців, але здебільшого – по Західній Україні, оскільки там знаходиться переважна більшість єврейських пам’яток та історичних місць.
А потім у 2008-му році мене запросили виступити з доповіддю на конференції, яку організував тодішній Центр Міської історії Центрально-Східної Європи. Моя доповідь виходила з книги, яку я опублікувала у 2002-му році під назвою: "Віртуально єврейський: перевинайдення єврейської культури у Європі". Мова йде про причетність неєврейського народу до єврейської культури, єврейської спадщини, єврейських традицій і т.д. Після цієї конференції декілька з нас провели засідання круглого столу й обговорили можливості, які б спонукали до повторного відкриття, чи скажімо, до повторного виклику або винесенню на перший план дій щодо повернення історії Львова. Бо до війни у Львові мешкала приблизно третина євреїв, третина поляків та третина українців. Але євреїв було вбито, поляків відправлено далеко й більша частина населення до цього часу були прибулими зі сходу країни. І ця історія була, ви знаєте, прихованою історією. Особливо для людей, які не мали там своїх коренів. Ми мали тривалу дискусію про те, як вшанувати пам’ять єврейської історії й що для цього необхідно зробити. Й це призвело до створення конкурсу дизайну пам’ятних меморіалів трьох історичних місць у Львові: “Простір синагог”, центральна частина міста колишнього єврейського кварталу; Меморіальний парк “Янівський концтабір”, частина території колишнього Янівського концтабору; та Меморіальний парк “Бесойлем – Дім вічності”, частина старого єврейського кладовища, територія якого ще не була забудована. На більшій частині кладовища побудований Краківський ринок. Але є місце біля колишньої єврейської лікарні, яке не було забудоване.
Павліна: О, невже!
Рут: В цьому конкурсі я була членом міжнародного журі. Наприкінці 2010-го року я повернулася до Львова, щоб разом з іншими членами журі вибрати переможця конкурсу дизайну. Здається, нас там було троє представників єврейських інтересів, для того, знаєте, щоб бути впевненому, що проект відповідає єврейським законам та традиціям (Галаха), і т. д.
Павліна: Звичайно.
Рут: З того часу я була у тісному контакті з Центром єврейської історії та іншими людьми зі Львова. Потім я ще кілька разів поверталася щоб подорожувати чи читати лекції, як було минулого літа. Я поверталася до Львова на освячення меморіалу “Простір синагог”, який поки що є єдиним з трьох місць, який принаймні є майже завершений. І там я взяла участь у конференції. Минулого року я була надзвичайно щасливою мати змогу подорожувати протягом декількох днів після моєї лекції, аби знову відвідати сайти, оновити інформацію й побачити що там відбувається.
Павліна: А інформацію … про роботу, яку ви проводите на цих місцях, про реставрацію та все, що там відбувається, розміщено на вашій веб-сторінці, яку Ви координуєте? Єврейська спадщина Європи?
Рут: Так. Я координую веб-сторінку “Єврейська спадщина Європи”, що є проектом Фонду Ротшильда (Ганадив) у Європі. Я працюю над цим з 2012-го року. Робота, яка проводилася в Україні, знаходиться на цьому веб-сайті. Але інформацію про роботу, яку я зробила попередньо до веб-сайту, можна знайти в інших місцях. В моїй книзі, в останньому виданні “Єврейська спадщина Європи”, де в мене є цілий розділ про єврейську спадщину в Україні, а також на блозі “Єврейської спадщини”, який я зберігаю. Я писала статті про мої подорожі та подібні речі. Але, на мою думку, остання інформація є на блозі “Простір синагог” й там є відео моєї лекції в режимі онлайн, яка відбулася минулого року у Львові, яку, я думаю, я розмістила на веб-сторінці “Єврейська спадщина Європи”.
Павліна: Так, це також знаходиться на Вашому блозі. Чи могли б Ви нам дати адреси в Інтернеті?
Рут: Веб-сайт “Єврейська спадщина Європи” знаходиться на jewish-heritage-europe.eu. Ця веб-сторінка є найбільш повноцінним порталом щодо актуальних новин та інформації у 48 країнах світу. Кожен другий день сюди надходять новини, деколи частіше, я публікую статті про те, що відбувається з проектами, як проходить процес розчищення чи фоторепортажі про місця єврейської спадщини. Але також тут міститься інформація про ресурси та статистику щодо індивідуальних секцій для всіх цих 48-ми країн, а також є фотогалереї й тому подібне.
Павліна: Так.
Рут: Потім, у мене ще є власний веб-сайт: Рут Еллен Ґрубер крапка ком (http://ruthellengruber.com/). Ви знаєте, люди завжди запитують мене чи буде ще одне видання "Подорож єврейською спадщиною: Путівник по Східній Європі". Останнє видання вийшло друком 11 років тому, у 2007-му році. Я в основному казала “ні”, тому що все змінюється занадто швидко, й щоб не відставати, я започаткувала блог http://jewish-heritage-travel.blogspot.com/, щоб оновити те, що містилося в книзі. Протягом тривалого часу я проводила досить активну роботу блогу. Зараз блог перебуває дещо в сплячому стані, оскільки більшу частину енергії я вклала в інформацію, яку помістила на веб-сторінку Єврейська спадщина Європи.
Павліна: Звичайно.
Рут: Ви знаєте, також ще є веб-сторінки на Facebook та Twitter й т. д.
Павліна: Добре. Ну, це чудово! Вітаємо з цим проектом, який вийшов саме завдяки Вашій допитливості, починаючи з хроніки подій та створення щоденника місць, які Ви відвідали 30 років тому. Це все висвітлює нам те, скільки було втрачено.
Рут: O, так.
Павліна: Я здригаюся, Рут, коли думаю про те, яким би був зараз світ, якщо б не було Голокосту.
Рут: “Якщо б” – це велике запитання. На жаль, Голокост відбувся й слідом за ним у східній Європі настали режими репресій, які також намагалися придушити єврейську культуру, єврейську практику й все це. Протягом тривалого часу в комуністичних країнах єврейська культура та єврейська спадщина були основним табу.
Павліна: Так.
Рут: Й з демократичними змінами, що відбулися на початку 1990-х років, наприкінці 1980-х та на початку 1990-х років, насправді відкрили двері до того, на що ми всі сподівалися й сподіваємося - на чесне обговорення цих питань й про те, що сталося та що можна зробити. Це дозволило людям знову вільно практикувати свою релігію. Це дозволило людям, як Ви згадали, відкрити своє минуле, свої корені й діяти в цьому керунку.
Павліна: Так.
Рут: Ви знаєте, я пригадую 1990-ті роки у Польщі ... досить поширену ситуацію в Польщі, коли люди виявляли про те, що вони євреї, будучи у дорослому віці, й що вони мають єврейські корені. Для багатьох людей у 1990-х роках, здебільшого це було справжньою травмою, оскільки така інформація була начебто табу, а в тій чи іншій мірі все ще відчувалася у всьому пам’ять і також реальність антисемітизму.
Павліна: Так, так.
Рут: Це було травмою для багатьох людей, а в 1990-х роках у Польщі було створено навіть гарячу лінію “SOS”, куди могли подзвонити ті люди, які дізналися про своє єврейське походження й запитати, що їм слід робити далі та в якому керунку діяти. Тоді ще не було інтернету, а зараз це набагато простіше. Тепер Ви можете увійти в інтернет особисто з власного будинку й спробувати вияснити деякі справи. Ви також можете знайти групу людей у соціальних мережах та з’єднатися з ними. Ви можете контактувати тими шляхами, які було дуже, дуже важко або неможливо знайти навіть 20 чи 25 років тому.
Павліна: Так.
Рут: Є багато позитивних речей, які трапилися, але ви знаєте, що все ще є багато негативу.
Павліна: Звичайно. Добре, Величезне спасибі за Ваш час, за обмін всією цією інформацією, за роботу, яку Ви проводите й продовжуєте робити. Дуже Вам дякую!
Рут: Звичайно, дякую!
Рут Еллен Ґрубер – американська журналістка, письменниця, редактор й дослідник, яка сьогодні живе й працює в Європі. Вона є автором книг: "Подорож єврейською спадщиною: Путівник по Східній Європі"; "На одвірках Твого будинку: єврейське життя у Центральній та Східній Європі вчора й сьогодні" та інших видань. Крім того, вона керує веб-сайтом єврейського інформаційного порталу Єврейська спадщина Європи.
Ви можете слідкувати за її роботою тут, а також на її особистому блозі.
Дякую що слухали нас.
До наступної зустрічі, шалом!
Слухайте програму (англійською) тут.
Програма «Єврейська спадщина України» виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх трансляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos.
Переклад: Іванна Проць
Торонтський університет
ПРИМІТКА: Опубліковані статті та інші матеріали на сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE подані від імені відповідного автора не означають, що організація поділяє та підтримує таку думку. Ці матеріали розміщено для сприяння в заохоченні до дискусій у контексті українсько-єврейських взаємин. На сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE надаватиметься інформація, що відображатиме різні точки зору.
