Ґвідо Гаусманн: «Я думаю, що німецькі вчені досі не «відкрили» теми Голодомору»

Докторе Гаусманн, розкажіть, будь ласка, де Ви народилися та виросли? Я народився і виріс у невеличкому населеному пункті, що розташований за 100 кілометрів на схід від Кельну в історичній області Вестфалія. Це сільськогосподарська територія, де...

Детальніше

«Самотнє дерево» в Бабиному Яру як важливий свідок нацистських злочинів 1941–1943 рр.

Мартін Дін Після війни рельєф місцевості в Бабиному Яру змінився так сильно, що його неможливо було впізнати. Висувалися суперечливі теорії про місце розстрілів, але докази на їх підтримку були непереконливі. Зокрема, описи того, як було...

Детальніше

Дітер Поль: «Станом на сьогодні майже відсутні комплексні дослідження історії Голокосту на теренах України»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з професором сучасної історії Альпійсько-адріатичного університету Клаґенфурта (Австрія) Дітером Полем. Це один із найвпливовіших у світі представників німецької та австрійської історіографії Голокосту. Пропонуємо вашій...

Детальніше

Омер Бартов: «Я відчуваю особливу відповідальність за розуміння історії єврейського народу»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, розпочинає розмова з професором Браунського університету Омером Бартовим. Він – один із найвпливовіших істориків світу, які займаються вивченням історії Голокосту в Європі та Україні. Вашій увазі...

Детальніше

Історія як оповідь без завершення

Рецензіяна книгу: Omer Bartov. Anatomy of a Genocide The Life and Death of a Town Called Buczacz. NY: Simon & Schuster 2019, 416 p. Історики прагнуть оповідати, але можливості їхньої уяви завжди обмежені. Тому вони покладаються на оповіді інших,...

Детальніше

Наталія Федущак: «Наші історії неповні одна без одної», – так говорить девіз UJE»

Пані Наталіє, як Ви охарактеризували б роль недержавних акторів у здійсненні академічних студій у сфері гуманітаристики в Канаді та США? Недержавні організації у Північній Америці відіграють велику роль. В академічній царині вони часто роблять те,...

Детальніше

«Східна акція» ОУН(б) та антиєврейське насильство влітку 1941 р.: випадок Смотрича і Купина

«Очищення терену від ворожого елементу»: погляди ОУН(б) на єврейську меншину, 1940–1941 рр. Більшість дослідників солідарні у тому, що ставлення українських націоналістів до єврейської меншини почало радикалізуватися після 1933 р. [1]. Цей процес інтенсифікувався на початковому етапі Другої...

Детальніше

«Трагедія винних жертв»? Пам'ять про геноцид ромів у повоєнній Україні. Ч. 3.

У третій частині статті автор включає до розгляду ще один важливий тип радянських «місць пам'яті» про війну – сферу художньої репрезентації. Кінофільми, музичні та літературні твори мали величезний потенціал у конструюванні масових уявлень. Як ромські...

Детальніше

«Трагедія винних жертв»? Пам'ять про геноцид ромів у повоєнній Україні. Ч. 2: Знання «для зовнішнього застосування», або «надводна частина айсберга»: канали інформації і формування картини окупації

У другій частині статті розглядається «надводна частина айсберга» радянської культури пам’яті про жертв геноциду ромів – тобто ті документальні відомості про окупаційний період, які радянська влада вважала за потрібне оприлюднювати в публічному просторі. Якими поставали...

Детальніше

«Трагедія винних жертв»? Пам'ять про геноцид ромів у повоєнній Україні. Ч. 1.

Чому попри те, що в Україні формується інклюзивна пам'ять про жертв нацистського режиму, геноцид ромів усе ще залишається на її узбіччі? Значною мірою це наслідки сприйняття та зображення ромів у радянській культурі, а також  політики...

Детальніше