Обговорення на Заході України: історія та пам’ять

Історична пам’ять, її трактування та інтерпритація визначатимуть, як різні етнічні групи України бачитимуть один одного в майбутньому. Саме це й було основою тематики двох зустрічей, що проходили на Заході України цього тижня завдяки зусиллям Канадійського благодійного фонду «Українсько-єврейська зустріч» (UJE). Презентації є частиною розширеного туру щодо обговорення книжок, які відбуваються завдяки фінансовій підтримці UJE та інших установ.

Звертаючись до аудиторії в містах Мукачево та Дрогобичі, Павло Роберт Маґочій, співавтор книжки «Євреї та Українці: тисячоліття співіснування», підкреслив той факт, що в українсько-єврейських взаєминах спостерігались стереотипи, невірні уявлення та нищівні епізоди. Тим не менше, зосередивши увагу на тривалій історичній траєкторії останнього тисячоліття, періоди конфліктів та  руйнації для євреїв, що жили на українських землях де обмежувались впродовж шести часових періодів, та тривали загалом від шістнадцяти до двадцяти років.

«Невже ці звичайні роки (можливо дещо надокучливі) не розповідають нам про єврейське життя в Україні в іншому ракурсі, окрім очевидної трагедії?», – запитав він – «Прийнято вважати, що більшість людей, швидше за все, почуватимуть себе комфортніше із вже набутими знаннями, не залежно від того, чи вони базуються згідно вражень, стереотипів, чи просто на так званих почуттях».

Віталій Нахманович, провідний науковець Музею історії міста Києва, розповів про взаємозв’язок українсько-єврейського досвіду та важливість історичної пам’яті у формуванні взаємин між різними етнічними групами та громадами країни.

Його видання «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» - це каталог, присвячений виставці про Бабин Яр, що відбулась у вересні 2016-го року в Музеї історії міста Києва. Багатогранна виставка відобразила історію трагедії Бабиного Яру, документально підтвердила спробу Міжнародного конкурсу ландшафтного дизайну, який був здійснений завдяки зусиллям UJE, проведений з метою створення некрополя для вшанування пам’яті багатьох людей, які втратили життя під час Другої світової війни.

Бабин Яр – урочище на околиці міста Києва – став свідком одного із наймасштабніших злочинів Другої світової війни, коли 29-30 вересня 1941-го року в яру було вбито біля 34 000 євреїв. Протягом наступних кількох років там також загинуло ще приблизно 40 000 осіб – євреїв, а також представників інших громад: ромів, комуністів, військовополонених, українських націоналістів та душевно хворих пацієнтів.

Нахманович зауважив, що згідно складного минулого на це місце претендують різні громади, кожна з яких протягом кількох років встановила пам’ятники в знак вшанування пам’яті жертвам.

Він кинув виклик до присутніх на зустрічі у Мукачево та Дрогобичі заявивши, що було б справедливо дізнатись, чому люди саме з  цих місцевостей повинні дбати про Бабин Яр.

«У певному сенсі це дзеркало українського суспільства», - сказав він. «Якщо ми не зможемо знайти розуміння в суспільстві, тоді ми не зможемо знайти розуміння в Бабиному Яру».

Учасник зустрічі в місті Мукачево зазначив, що хоча терміни конфлікту проти єврейської громади на території України  були відностно короткими, з цими роками все ж таки відбулось їх спустошення.

Закарпаття залишалось безпечним притулком для євреїв, допоки у 1944-му році фашистська Німеччина не окупувала Угорщину. В тому ж році 30 травня, в місті Мукачево визнали «Judenrein» [ред. - «звільнення від євреїв»], коли єврейську громаду міста відправили до гетто й депортували в концтабір Освенцим.

«Ми повинні знати, що сталось», - сказав учасник зустрічі, - «Ми повинні будувати взаємини, щоб цього не відбулось знову».

Відповідаючи на запитання про те, чи Закарпаття розглядалось окремим розділом, професор Маґочі зауважив,  що під час написання книжки спільно із співавтором видання Йохананом Петровським-Штерном, вони прийняли рішення висвітлювати євреїв в Україні, а не зосереджуватись на окремих її областях.

«Закарпаття є частиною України» - сказав він.

Проте, є чіткі посилання саме на цю та інші області у розділах, які в українсько-єврейському діалозі висвітлюють тематику релігії, культури, мистецтва та літератури. Під час презентації було зазначено, що вже восени цього року вийде друком україномовне видання «Українсько-єврейська зустріч: культурні виміри». Один із есеїв цієї збірки розглядає українсько-єврейські взаємини в розповідях карпато-русинських євреїв.

У жвавому обговоренні на зустрічі в місті Дрогобич присутні члени аудиторії заявили, що вбачають відмінність стосовно того, як покоління країни трактує взаємини між українцями та євреями. Молоде покоління України не схильне дивитись на своїх однолітків через призму стереотипів та етнічність, а швидше за все – як на простих людей, саме такий погляд надає переконливу перспективу для майбутнього рідної країни.

Світлини з презентації книжок, що відбулись у центральній бібліотеці міста Мукачева

Запрошуємо до перегляду відео-презентації книжок в м. Мукачево. Частина 1 & 2 – за лінком, вказаним нижче

Світлини з презентації книжок, що відбулись на історичному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету, який колись був єврейським сиротинцем