У Києві відбулася Міжнародна наукова конференція «Європейський науковий дискурс Голокосту: сучасні виміри та перспективи досліджень»

Опубліковано на: Грудень 3rd, 2024

Опубліковано в: Iніціативи UJE, Голокост в Україні, Історія, Симпозіуми

Учасники Міжнародної наукової конференції «Європейський науковий дискурс Голокосту: сучасні виміри та перспективи досліджень» під час пленарного засідання в Інституті всесвітньої історії Національної академії наук України. Київ, 12 листопада 2024 року.

12 листопада 2024 року в Інституті всесвітньої історії Національної академії наук України, у центрі столиці України місті Києві, відбулася Міжнародна наукова конференція «Європейський науковий дискурс Голокосту: сучасні виміри та перспективи досліджень».

Українські науковці, дослідники із різних куточків світу зібрались у цей день, щоб, об’єднавши зусилля, подискутувати навколо європейського, і як з’ясувалося вже під час засідання, світового наукового дискурсу Голокосту. Серед учасників конференції було багато дослідників, які присвятили ледь не все своє життя проблематиці Шоа.

Серед основних питань, які обговорювалися на Конференції, були теоретико-методологічні засади дослідження сучасного світового наукового дискурсу Голокосту та його місце у всесвітній історії, особливості формування сучасного наукового і суспільно-політичного дискурсу Голокосту в західноєвропейських країнах та країнах Північної Америки, специфіка східноєвропейських, північноамериканських та ізраїльських підходів до проблеми вивчення Голокосту, а також інші актуальні проблеми дослідження Голокосту в Україні та світі.

Також згадували передумови Голокосту та його наслідки для сьогодення європейського суспільства, основні напрями та особливості сучасних наукових досліджень Голокосту, джерела для дослідження цієї трагедії в Україні та інших країнах, зокрема у США, Польщі, Франції, Швейцарії, Великій Британії, а також роль міжнародного правосуддя у збереженні пам’яті про жертви Голокосту та інші важливі в контексті сучасного суспільства теми.

Владислав Гриневич, Регіональний менеджер UJE в Україні та аспірант кафедри всесвітньої історії історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, виступив на Конференції із доповіддю «Бабин Яр як символ Голокосту та інших трагедій: історіографічний вимір».

Владислав Гриневич, Регіональний менеджер UJE, Україна, під час доповіді «Бабин Яр як символ Голокосту та інших трагедій: історіографічний вимір» на Міжнародній науковій конференції «Європейський науковий дискурс Голокосту: сучасні виміри та перспективи досліджень». Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України. Київ, 12 листопада 2024 року.

Дана доповідь була підготовлена на основі історіографічного аналізу колективної монографії «Бабин Яр: історія і пам’ять», книжки, виданої за підтримки UJE. Історія її створення розпочинається у 2015 році, адже саме тоді розпочалася робота над підготовкою вшанувальних заходів присвячених до 75 роковин трагедії Бабиного Яру, які тривали від 23 до 29 вересня 2016 року у Києві і були профінансовані канадською недержавною організацією Ukrainian Jewish Encounter. Книжка «Бабин Яр: історія і пам’ять» була приурочена до цих подій.

Цінність цієї колективної праці, а це монографія чотирнадцяти авторів у першому виданні книжки, полягає не тільки у тому, що вона стала результатом співпраці науковців із різних галузей знання і різних країн світу — України, Канади, Нідерландів, США, Ізраїлю, Франції та яких поєднало усвідомлення важливості збереження пам’яті про Бабин Яр як символ Голокосту та інших трагедій XX століття, а передусім у тому, що вона представляє саме «український погляд» на проблематику Бабиного Яру.

Ще одним важливим моментом у концепції книжки стало те, що відповідальність за злочини у Бабиному Яру покладено на два тоталітарні режими — сталінський та гітлерівський. В українській моделі пам’яті про Другу світову війну і Голокост засуджуються обидва ці злочинні режими. І хоча саме нацистська Німеччина стала безпосереднім організатором Голокосту, свою частину відповідальності за трагедію євреїв несе і сталінський режим. Союз двох диктаторів сприяв початку Другої світової війни, відповідно відкрив та прискорив шлях до Катастрофи європейського єврейства.

Хоча в епіцентрі розповіді знаходиться Голокост, але вагоме місце приділяється й інших трагедіям. Автори книжки наголошують: у Бабиному Яру вбивали євреїв лише за те, що вони були євреями. Ромів за те, що вони були ромами. Психічно хворих за те, що вони були «неповноцінними і непотрібними». Українських націоналістів і радянських підпільників за їхні політичні погляди.

Бабин Яр не лише символ трагедій, а й символ боротьби за збереження пам’яті про Голокост, інші злочини тоталітарних режимів, які радянська влада воліла замовчати, та боротьби за громадянські права. Ось чому це питання є унікальним та полісимволічним.

Також Владислав Гриневич представив колегам нове англомовне видання книжки 2023 року, допрацьоване, доповнене іменним та літературним покажчиками та запропонував всім бажаючим отримати книжку «Бабин Яр: історія і пам’ять» українською мовою у подарунок від UJE.