Українські жінки в Ізраїлі: «Тіла на межі»

З 11 по 21 листопада 2026 у рамках XIII Міжнародного фестивалю фотографії PHOTO IS:RAEL у Синематеці Тель-Авіва відбувається виставка «Тіла на межі: картографія ґендерної міграції з України до Ізраїлю». Виставка присвячена жіночому досвіду міграції, війни, насильства, пам'яті та ідентичності.
Учасницями виставки стали Яель Асаяг, Саша Варес, Віра Гайліс, Маргарита Герцман, Іра Кремер, Марія Ліхтман, Маріанна Назарук, Ольга Панченко, Поліна Веллер та Saint.ioan (Яна Волкова).
Десять фотохудожниць, які народилися в Україні, приїхали до Ізраїлю у різні періоди, але їхні історії розкривають складну реальність міграції та війни.
Показовими є приклади двох кураторок виставки — Віри Гайліс та Яель Асаяг. Віра Гайліс репатріювалася в Ізраїль з Одеси в 2013 році, а квартира, що належить їй у місті, постраждала внаслідок російських обстрілів.
Яель Асаяг на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну завершувала навчання в Академії мистецтв у Литві. Повернутися додому вона вже не змогла: її будинок у Запорізькій області опинився на території, окупованій Росією. Своє подальше життя Яель продовжила в Ізраїлі.
Разом із жінками, які втекли від війни та живуть в Ізраїлі з різними правовими статусами, учасниці фотовиставки репрезентують історії, які далеко не завжди звучать публічно: історії жінок, які покинули Україну, але яких Україна ніколи не покидала. Через фотографію вони прагнуть зробити свої голоси почутими та розповісти власні історії.
Виставка відбувається за підтримки організації «Ізраїльські друзі України» (Israeli Friends of Ukraine).

Міжнародний фестиваль фотографії PHOTO IS:RAEL — це найбільша подія в області фотографії в Ізраїлі, яка щороку приваблює десятки тисяч відвідувачів. У його програмі — близько 50 виставок за участю понад 200 фотографів із Ізраїлю та різних країн світу.
Виставка «Тіла на межі» продовжує роботу Platform 202 — ініціативи, започаткованої Вірою Гайліс та Яель Асаяг. Ця культурна платформа наново формує та водночас критично переосмислює категорію «українське мистецтво в Ізраїлі», домагається публічного представлення робіт на головних арт-майданчиках та підтримує художників, які народилися в Україні.

«Організатори виставки вважають дуже гострою проблему жінок із України. Тому що є дуже багато тих, хто приїхав від війни, які приїхали без чоловіків. Багато є жінок самотніх, і вони зазнають навіть насильства. Наша ідея — показати не просто творчість жінок з України, а й проблеми цих жінок», — заявила Віра Гайліс порталу UJE.

Ольга Панченко повідомила нашому порталу, що виїхала з майбутнім чоловіком із Києва 24-го лютого 2022 року: «В моїй родині немає євреїв. Я приїхала в Ізраїль зі своїм чоловіком, тому що тут є його родина. Я поверталася в Україну багато разів, але виїхала я в Ізраїль через півномасштабну війну».
Ще у підліткові роки Ольга завдяки подарунку батька захопилася плівковою фотографією у Києві. Зараз вона продовжує цей класичний спосіб фотографування в Ізраїлі.
«Я показую фотороботи через відображення тіла до того, що відбувається, як тіло реагує на стрес, на іміграцію, на складні життєві події», — каже Ольга.
Вона поділилася неприємними відчуттями від того, що деякі ізраїльтяни сприймають усіх вихідців із колишнього СРСР як «росіян»: «Це дуже тригерить, коли нас питають — «звідки ви з Росії?» — і ми відповідаємо, що ми не з Росії».
«Дуже важливо відрізнятися та акцентувати, що ми щось інше. Якщо це українська виставка, то треба не говорити там російською мовою. Не говорити російською з журналістами. Тому що саме цим ми підкріплюємо стереотипи тих самих ізраїльтян. Саме зараз, коли ми говоримо своїми роботами, треба акцентувати, що це українське мистецтво — може, українсько-ізраїльське, але точно не російське», — підкреслила Ольга Панченко.

Інформація для відвідувачів виставки
Місце: Синематека Тель-Авіва
Дати: 11–21 листопада 2026 року
Час роботи:
неділя–четвер 10:00–22:00;
п'ятниця 10:00–16:00;
субота 10:00–22:00.
Вхід на виставки вільний.
17 листопада о 18:00 відбудеться Gallery Talk — відкрита зустріч із учасницями виставки. Художниці розкажуть про свої роботи, особисті історії та художні практики. Відвідувачі матимуть змогу познайомитися з роботами та почути історії їх створення безпосередньо від художниць.
Текст: Шимон Брман (Ізраїль).
Фото надані Вірою Гайліс.


















