Визначено склад міжнародного журі премії «Зустріч» — 2023

Українці та євреї майже два тисячоліття живуть пліч-о-пліч на території сучасної України. Нарізно й спільно вони сплели полотно, яке назавжди увійшло в культурну, мовну й історичну спадщину України. Тривалі періоди мирного співіснування супроводжувалися також роками трагедій, які розділяли ці два народи різними історичними переживаннями й наративами. Та все ж тепер, коли триває XXI століття, а Україна та Ізраїль формують свою ідентичність як незалежні держави, плетиво спільної підоснови залишається, даючи нове розуміння минулого.

У грудні 2019 року канадська недержавна організація «Українсько-Єврейська Зустріч» за підтримки ГО «Форум видавців» (Львів, Україна) оголосила про нову ініціативу — «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія»™.

Премія покликана відзначити спільний досвід українців та євреїв упродовж століть, виражений у друкованому слові. Вона присуджується щорічно за найвпливовіший твір художньої літератури та літератури нон-фікшн (почергово в різні роки), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства.

Вперше премію було присуджено 2020 року в категорії художньої літератури (проза, поезія, драматургія) Василю Махну за роман «Вічний календар» (Львів: «Видавництво Старого Лева», 2019). Другий рік премії у 2021 році був присвячений категорії нонфікшн (історичні твори, біографії, мемуари, публіцистика, есеїстика.) Переможцем став Йоханан Петровський-Штерн за україномовний переклад його новаторської праці «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичності» (Київ: Видавництво «Критика», 2018).

Премія-2022 не присуджувалась у зв’язку з геноцидною війною росії проти України.

У 2023 році «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія»™ повертається — цього разу оцінюватимуться твори у категорії художньої літератури (проза, поезія, драматургія). Переможця буде названо у вересні 2023 року та нагороджено на 30-му Львівському міжнародному BookForum’i.

«Українсько-Єврейська Зустріч» та ГО «Форум видавців» з приємністю оголошують склад міжнародного журі цьогорічної премії «Зустріч» у категорії художньої літератури.

Ольга Муха (Великобританія/Україна, Очільниця журі)
Ольга Муха — авторка, філософиня, аналітикиня культури, менеджерка культури та експертка з міжнародної комунікації та прав людини, проживає в Лондоні.

Від 2018 року Муха працює в центральному офісі Міжнародного ПЕН в Лондоні на посаді менеджерки конгресів, комітетів і розвитку нових центрів, та активно залучена як експертка до низки мистецьких, культурних, правозахисних та академічних проектів. Членкиня Українського ПЕН. Муха є ведучою та модераторкою англомовної серії Dialogues on War; авторка та ведуча у подкасті #лагіднаукраїнізація; програмна директорка та співзасновниця Української Асоціації Культурологів – Львів; членкиня редколегії журналу «Релігієзнавчі нариси»; завідувачка інформаційно-освітнього відділу Меморіального музею «Територія терору»; колишня очільниця Офісу «Львів –

Місто літератури ЮНЕСКО»; та Почесна Амбасадорка Львова (2020-2022). Вона курувала численні виставки та консультувала заклади культури щодо ребрендингу та стратегій розвитку.

Муха була викладачкою Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова у Києві, викладала менеджмент культури, правові аспекти культурного ринку та філософські дисципліни понад 15 років. Захистила кандидатську дисертацію з філософії на тему «Категорія людської тілесності у філософсько-теологічній традиції раннього західноєвропейського середньовіччя» (2007) та Магістрка права (2008).

Оксана Форостина (Україна, Членкиня журі)
Оксана Форостина — видавчиня, редакторка, авторка і перекладачка. Вона є стипендіаткою програми Europe’s Futures в Інституті наук про людину у Відні (IWM), редакторка опіній на сайті «Україна Модерна», стипендіатка дослідницького центру Visegrad Insight. Дописує у видання Liberties, The European Review of Books, «Критика» та Visegrad Insight. Також вона є упорядницею збірки Ukraine! Unmuted, есеїв про українську культуру від чільних інтелектуалів країни.

2017 року увійшла у рейтинг «Топ-100 Людей культури України» журналу «Новое время». 2014 року увійшла у перелік інноваторів Центральної та Східної Європи New Europe 100 — cпільного проекту польського часопису Res Publica Nowa, Visegrad Fund, компанії Google та газети Financial Times.

Як видавчиня 2016 року здобула нагороду «Книжка року» у номінації "Обрії" за українське видання книжки Ешлі Венса «Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє». Серед перекладених книжок — «Євреї та українці. Тисячоліття співіснування» Павла-Роберта Маґочія та Йоханана Петровського-Штерна та «Це не пропаганда» Пітера Померанцева.

З 2016 до 2018 року входила у редакційну раду мережі Eurozine. Членкиня Наглядової ради Інституту стратегії культури (муніципальної інституції у Львові), однієї з експертних рад Міжнародного Фонду «Відродження». Членкиня Українського ПЕН. 

Олена Стяжкіна (Україна, Членкиня журі)
Олена Стяжкіна — українська письменниця, докторка історичних наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту історії України Національної Академії Наук України, членкиня Українського ПЕН.

До російської окупації її рідного міста в 2014 році Стяжкіна мешкала в Донецьку, де викладала на історичному факультеті Донецького національного університету. Після втечі з окупованої території заснувала неприбуткову організацію "Деокупація. Повернення. Освіта".

Серед її найновіших україномовних прозових книжок — «Смерть Лева Сесіля мала сенс» (Львів: «Видавництво Старого Лева», 2021), «Мовою Бога» (Київ: «Дух і Літера», 2016) та «Розка» (Харків: «Видавництво Фоліо», 2017). Серед книжок, що незабаром вийдуть у перекладі англійською мовою, — Cecil the Lion Had to Die (переклад Домініка Гофмана. Бостон: «Гарвардська бібліотека української літератури», 2023) та Ukraine, War, Love: A Donetsk Diary (переклад Енн О. Фішер. Бостон: «Гарвардська бібліотека української літератури», 2023).

Серед нещодавніх україномовних книжок Олени Стяжкіної з історії — «Смак радянського: Їжа та їдці в мистецтві життя та мистецтві кіно» (Київ: «Дух і Літера», 2021); «Стигма окупації: Радянські жінки у самобаченні 1940-х років» (Київ: «Дух і Літера», 2019); у співавторстві з Тамарою Вронською «Мінусники: Покарані простором» (Київ: «Темпора», 2021). Книжка «Рокада: чотири нариси історії Другої світової» (Київ: «Дух і Літера», 2020) вийшла англійською мовою у 2020 році під назвою Zero Point Ukraine: Four Essays on World War II як 10-й том серії "Ukrainian Voices" у видавництві Ibidem.

З 2014 року живе та працює в Києві.