Як живуть родини Праведників світу у воєнному Києві
Маргарита Ормоцадзе
UJE розповідає про екстремальні умови, в яких доводиться виживати родинам Праведників світу в українській столиці
Київ — одне з найбільших міст Європи. До війни його населення налічувало близько трьох мільйонів офіційно зареєстрованих мешканців. Вже три з половиною роки Київ живе в екстремальних умовах. Російські війська обстрілюють місто ракетами, зокрема балістичними, й дронами-камікадзе. Обстрілами зруйновано інфраструктуру, що забезпечує розподіл електроенергії, через що місто живе в постійних відключеннях світла.
Російські ракети б’ють просто по домах із цивільним населенням. 8 липня світ здригнувся від обстрілу дитячої лікарні Охматдит у Києві. Того ж дня в столиці знищено декілька інших об'єктів, наприклад, частину житлового будинку поблизу моїх апартаментів.
Влітку 2024 року до постійних військових обстрілів додалася спека й непередбачувані довготривалі відключення електроенергії. Якщо раніше вони тривали 3-4 години, то тепер — майже 8 годин щодня, через що люди не можуть запланувати найпростіші речі.
З початком війни до киян додалися сотні тисяч біженців з окупованих Росією територій та прифронтових зон. Київ — місто, де можна знайти роботу, через що усі намагаються потрапити саме сюди.
Серед декількох мільйонів мешканців столиці — понад 10 родин Праведників народів світу, визнаних Меморіальним центром історії Голокосту «Яд Вашем», які попри численні запрошення відмовилися виїжджати з української столиці в ЄС.
Я пишу цей текст 22 липня, у день народження Януша Корчака. Він відомий на весь світ тим, що пройшов концтабір зі своїми учнями з дитячих будинків Польщі, та зайшов разом з ними в газову камеру.
Наші Праведники світу теж закривали собою невинні душі, ризикуючи ціною власного життя заради євреїв у роки Шоа. Ми розповідали читачам UJE про воєнне життя столиці восени 2022 року. Тоді у Києві мешкали Праведники світу Василь Назаренко, Лідія Савчук, Ніна Богорад, Валентина Полоз та Оксана Дейнеко. Відтоді Лідія Савчук з донькою переїхали як біженці до ЄС. Ніна Богорад і Валентина Полоз пішли у засвіти, проте пам'ять про них постійно підтримується.
Вже третій рік в Україні в травні відзначають День українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У цей день по всій Україні проходять урочисті заходи, у яких люди згадують і вітають родини Праведників світу.
«Президент Володимир Зеленський був із Праведниками світу та їхніми дітьми на церемонії пам'яті жертв Бабиного яру», — розповідає Роза Тапанова, директорка заповідника «Бабин Яр». На зустріч із Президентом були запрошені діти та рідні усіх київських родин Праведників світу.
Цього року в травні на території Бабиного Яру за підтримки проєкту «Слово Праведника» відкрили фотовиставку художника Дениса Копилова з портретами Праведників світу та їхніх дітей. Виставка тривала до кінця липня.
Заповідник «Бабин Яр» також відкрив нову велику експозицію з історіями Праведників світу з усієї України. «Зараз невеличкі історії про Праведників на алеї надихають молодь і дають їм сили в цій війні», — каже Роза Тапанова.
Що відбувається в Києві
Щомісяця російська армія здійснює напади на беззбройних мирних киян, атакуючи зброєю масового знищення спальні райони, будинки, інститути, лікарні тощо. Юлія Голденберг, засновниця благодійного фонду «Для тебе», розповідає, що родини Праведників світу в Києві, як і всі кияни, потерпають від постійних терористичних атак. «Через ракетні обстріли інфраструктури України критично пошкоджена вся система електромереж і відбуваються постійні відключення електроенергії у Києві та по всій Україні. Для людей похилого віку це просто жах — залишитися без електроенергії. У багатьох високоповерхівках плити для приготування їжі електричні, тож під час відключення світла неможливо готувати чи нагріти чай», — каже Юлія Голденберг.
Праведнику народів світу Василеві Назаренку 94 роки. Нещодавно UJE опублікувала інтерв'ю з ним. Він походить із родини рятівників з Вінниччини. У 1941 році Мойсей і Лукерія Назаренки з дітьми Єфросинією, Надією та Василем дали прихисток Анюті (Еті) Ядушлівер та її донці Беті. Родини не були знайомі до війни, і Назаренки ризикували всім заради порятунку двох незнайомих єврейських жінок. Почесне звання «Праведник народів світу» родина Назаренків отримала від «Яд Вашему» 2 січня 1995 року.
Василь Мойсейович Назаренко доглядає свою жінку Ліду, батьки якої теж переховували євреїв під час війни, але не подавали документи «Яд Вашем». Діти Назаренків живуть за містом і приїжджають щотижня.
«Електроенергію періодично вимикають. Сьогодні вранці її вимкнули, і десь годину тому ввімкнули (ми говоримо з Василем Назаренком о 8-й вечора). До дочки в приватний будинок переїхати в нас немає сил, бо Лідія, моя жінка, ходить лише вдома. Прошу Господа Б-га, щоб закінчилася війна», — каже Василь Назаренко в інтерв’ю UJE.
Праведниця народів світу Оксана Дейнеко живе з родиною. Онук працює в госпіталі, рятує поранених солдат. Бабуся Праведниця не знає, що відбувається українсько-російська війна — діти не кажуть, щоб бабуся не турбувалася. Їхня родина благає про допомогу з покупкою приладу для забезпечення електроенергією.
Родина Праведниці світу Оксани Дейнеко звернулася з проханням допомогти придбати систему утримання електроенергії, яка коштує понад 1000 доларів. Можливо серед читачів знайдуться люди, готові підтримати цю героїчну родину.
Хто сьогодні підтримує родини Праведників світу
Постійну допомогу від Ізраїлю та Німеччини отримають живі Праведники світу. Також їх підтримує благодійна організація «Хесед». Час від часу єврейські громади та інші об'єднання запрошують Праведників світу на вшанування.
Проте щойно Праведник світу йде в засвіти, основна допомога зупиняється. Частіше за все діти Праведників світу — це люди похилого віку, з невеликими пенсіями, які теж потребують підтримки. Майже 60 родин вдів, дітей та онуків Праведників народів світу підтримує волонтерська ініціатива «Слово Праведника». З них понад 10 родин живуть у Києві. Це діти та онуки Праведників світу Валентини Полоз, Людмили Заворотньої, Олексія та Тетяни Глаголевих, родини Білостоцьких, Софії Ярової, Катерини Кобець, Катерини Макаревич, Олександри Шулежко, Ніни Гудкової, Олександри Єгоричевої, Василя Михайловського, Олени Малової-Завадської тощо.
Усі потерпають через обстріли та відсутність електроенергії. Майже всі їхні онуки працюють і самі багато допомагають ЗСУ та нужденним. Водночас діти Праведників — це люди поважного віку, часто хворі, яким потрібне постійне лікування. Лише в травні 2024 року проєкт «Слово Праведника» допоміг із коштами на три операції дітей Праведників світу.
Часто рідні Праведників мають дуже невелику пенсію та потребу в підтримці. У цьому через «Слово Праведника» допомагають українські журналісти, бізнесмени, банкіри, як-от Роза Тапанова, Роман Шпек, Кирило Шевченко, Геннадій та Євгенія Хелемські, Денис Чернишов, Алла Комісаренко, Михайло Комісарук, Ростислав Дюк тощо. До допомоги долучаються й такі відомі постаті, як журналіст Віталій Портников та дисидент, віцепрезидент Всесвітнього єврейського конгресу Йосиф Зісельс.
Окрім нас, постійно підтримку родинам Праведників надає фонд «Заради тебе» Юлія Голденберг, який працює з серпня 2013 року й допомагає понад 3000 людей на місяць. Серед них, окрім Праведників світу, Праведників України та Праведників Бабиного Яру, є вимушено переміщені особи (ВПО), учасники бойових дій, люди похилого віку та з особливими потребами, багатодітні родини, а також державні медичні заклади й школи.
«Ми надаємо харчові продукти, засоби побутової хімії, ліки, медичне обладнання, підгузки й пелюшки для дітей та дорослих, засоби для енергетичної незалежності, зимову допомогу, робимо часткові ремонти помешкань... Працює центр незламності... На жаль, кількість нужденних зростає, тож будь-який донат буде доречним», — розповідає Юлія Голденберг.
Також до добрих справ долучається благодійний фонд «Juice», який займається підтримкою Праведників народів світу з 2012 року. «Підтримка та допомога Праведникам народів світу дозволяють нам віддавати належне їхньому героїзму, навчати інших зберігати їхню спадщину й надихати на дії проти несправедливості. Це наш спосіб гарантувати, що їхні видатні прояви мужності ніколи не будуть забуті, — розповідає засновниця фонду Лілія Вендрова. — Нині, коли вони перебувають в Україні під час війни, їхні історії є ще більш символічними й нагадують нам про важливість людяності та співчуття у найскладніші моменти. Зараз цим людям як ніколи важлива наша підтримка: забезпечення їх медикаментами й продуктами та просто перебування на звʼязку, з ними дає їм відчуття безпеки й комфорту. Наша допомога — це не лише визнання їхніх заслуг, але й конкретний внесок у їхнє благополуччя сьогодні».
«Juice» надає допомогу близько 60 людям, здебільшого особам похилого віку, дітям з інвалідністю, вимушеним переселенцям, жителям населених пунктів, близьких до зон бойових дій.
«Праведникам та їхнім родинам ми передаємо допомогу щомісячно та перебуваємо з ними на постійному звʼязку, щоб розуміти їхні потреби. Нас вразило те, як одразу, не замислюючись, вони допомагали та переховували в себе людей попри те, що це могло коштувати їм та їхнім близьким життя», — каже Лілія Вендрова.
Також з 2022 року разово до допомоги Праведникам долучалися організації Remember Us, Be the light, єврейські та християнські громади.
У важкі часи більшість родин Праведників світу залишаються зі своїм містом. «Постійно включаються повідомлення про можливі обстріли. Вмикається сирена. Проте місто живе. Люди в Києві дуже дорожать роботою. Діти ходять у школи й дитячі садки, я бачу, як під час обстрілів дітей ведуть до укриття», — каже Марія Глаголева, донька Праведників світу Олексія та Тетяни Глаголевих. Торік на честь її родини, яка зробила багато добрих справ для Києва та киян, назвали одну з вулиць Шевченківського району столиці.
Едуард Григурко — син Праведниці світу Людмили Заворотньої, яка з сусідами рятувала від загибелі свого єврейського друга Ісаака Бродського. У 1941 році вони мешкали в Києві на вулиці Бабин Яр. Бачили усе, що відбувалося на місці трагедії, страшні страти мирного цивільного єврейського населення Києва. Свідчення Людмили Заворотньої стали важливими доказами на судах, зокрема під час Нюрнберзького процесу.
«Наша хата стояла у 300 метрах від огорожі Бабиного Яру та концтабору. Ми бачили вишки з охороною, колючий дріт, вівчарок-охоронців, бараки, чули стрільбу та крики людей», — розповідає Едуард, якому вже 88 років.
«Моя мама Праведниця світу пішла в засвіти у 92 роки. Посиділа на лавочці біля дому, сказала, що піде дивитися телевізор. Так вранці її з пультом і знайшли, — згадує Єдуард. — У будь-якій ситуації треба залишатися самими собою, мати совість і допомагати, якщо потрібна допомога».
Софія Мельничук — донька Праведниці світу Катерини Мельничук, яка врятувала дівчину-єврейку Фаню Пікман, теж лишається в столиці.
«Молодим скажу кріпитися, триматися, захищати Батьківщину. Підтримувати пожертви, я теж давала у церкві гроші на ЗСУ. Я жінка, у віці, сама йти на фронт не можу, але гроші через церкву передала. Я дала краплю, проте треба усе розрахувати — і комунальні, і ліки. Думаю треба кожного місяця давати гроші на підтримку ЗСУ», — каже пані Софія.
Маргарита Ормоцадзе
Маргарита Ормоцадзе є співзасновницею/продюсеркою проєкту «Слово Праведника» (Word of the Righteous), який розповідає про доблесть українців, які рятували євреїв по всій Україні під час Голокосту.
