Зимові читання з Бучача
Примітка редактора: щороку UJE пропонує літературу для читання під час святкового сезону. Незважаючи на злочинну війну Росії проти України, ми продовжуємо цю традицію. Українська література і культура вистояли перед обличчям надзвичайних труднощів. Пропонуємо роздуми та есе третьої літературної резиденції ім. Агнона, яка відбулася в Бучачі під час COVID-шатдауну перед нападом Росії на Україну. Ці рефлексії включають настрої резидентів — Бориса Херсонського, Діани Клочко, Маркіяна Прохасько — яких безпосередньо торкається злочинна війна Росії.
У 2022 році в провідному українському інтелектуальному журналі «Критика» з’явилися наступні есеї авторів. Планується збірка їхніх есеїв у 2023 році.
Неймовірна зустріч у Бейт-Мідраші
Діана Клочко
Чоловіків різного віросповідання і роду занять поєднує місто, навіть якщо вони жили там із різницею у понад сто п’ятдесят років. Звісно, і за пів століття міста невпізнанно змінюються, та у Бучачі є будівля, яку могли бачити ті двоє, чиї псевда ми знаємо краще, ніж справжні імена.
Детальніше @«Критика»
Істина в ріці. А ріка у Бучачі, звісно
Маркіян Прохасько
Інколи ми знаходимо зовсім не те, що шукали. Можливо, ми не розпочинали би пошуків, якби не відчували, що знайдемо щось таке, якесь одкровення. Втім, ніколи не знаєш, яким воно буде. Літературна резиденція імені Аґнона в Бучачі мала якось зрезонувати із прагненням розширити розуміння міст і містечок, розкиданих по теренах Східної Европи. Містечок чимось дуже подібних, але які через події ХХ століття пішли різними дорогами.
Детальніше @«Критика»
Цвинтар у Бучачі
Я приїхав до Бучача, який був батьківщиною славетного письменника Шмуеля Йосефа Аґнона, де він здобув традиційну єврейську освіту й ознайомився із хасидськими легендами, що їх згодом, набагато пізніше, ретельно збирав разом із філософом Мартином Бубером. Я приїхав і до леґендарного Бучача, що його мітологізував Аґнон, міста, містечка, штетля, куди євреї свого часу потрапили дорогою до Єрусалиму і підпали під чарівність прекрасних місць та доброзичливість місцевого населення, яке нібито вважало, що там, де євреї, – там життя.
Детальніше @«Критика»
