Захисник честі українського народу відійшов у вічність
Не стало Івана Дзюби, відважного українського інтелектуала, блискучого аналітика, патріота і справжнього морального авторитета.
Серце уродженця села Михайлівка Волновахського району Донецької області зупинилося увечері 21 лютого 2022 року — у ті хвилини, коли президент Росії заявляв із телеекранів про свої плани окупації Донбасу. Рідне село Івана Дзюби вже майже вісім років залишається на передньому краї цієї війни проти України, за кілометр від лінії фронту.
Іван Дзюба народився у 1931 році. Він став видатною особою під час появи післявоєнного покоління письменників, що відроджували українську літературу.
Він брав активну участь у дисидентському русі 1960-х років проти переслідування української інтелігенції та русифікації, розповсюджував переклади критики радянської політики, опублікованої на Заході в 1968 році, що призвело до його арешту, ув'язнення, та насильницької професійної ізоляції.
Після проголошення незалежності України, Дзюба знову з’явився у якості важливого суспільного діяча, а від 1992 до 1994 року він займав пост міністра культури України. Іван Дзюба був членом Національної Академії наук України, де вніс плідний внесок в галузі української літературної критики.
Іван Дзюба увійшов до історії українсько-єврейського порозуміння, коли взяв участь у спонтанному мітингу до 25-х роковин розстрілів у Бабиному Яру у вересні 1966 року.
Там він промовив: «Я хочу звернутися до вас як до людей — як до своїх братів по людяності. Я хочу звернутися до вас, євреїв, як українець — як член української нації. Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів».
Дзюба задекларував свого роду формулу українсько-єврейських взаємин: «Ми, українці, повинні в своєму середовищі боротися з будь-якими проявами антисемітизму чи неповаги до єврея, нерозуміння єврейської проблеми. Ви, євреї, повинні в своєму середовищі боротися з тим, хто не поважає української людини, української культури, української мови, хто несправедливо вбачає в кожному українцеві прихованого антисеміта».
За цей акт вшанування пам’яті про Голокост, Іван Дзюба та багато із цієї невеликої групи чоловіків та жінок, стали жертвами переслідувань. За свої демократичні погляди та захист прав людини, український письменник був арештований та засуджений до 5-ти років позбавлення волі та 5-ти років заслання.
До 75-х роковин вшанування пам’яті Бабиного Яру в місті Києві 28 вересня 2016 року відбулось вручення нагороди — медалі імені митрополита Андрея Шептицького, яку отримав письменник та колишній дисидент Іван Дзюба. Нагорода була присвоєна завдяки «Єврейської Конфедерації України» та канадійської благодійної організації «Українсько-єврейська зустріч».
Пан Дзюба був удостоєний визнання за його багаторічну відданість щодо прав людини та зміцнення співпраці між народами. Він завжди був авторитетним голосом під час репресивного радянського періоду, виступаючи проти ксенофобії, антисемітизму, та працюючи над досягненням національного примирення.
Голова UJE Джеймс Темерті наголосив тоді на церемонії вручення медалі імені Шептицького Івану Дзюбі: «Він виступив проти мовчання, хоча визнавав, що слова були безсилі проти жахливості трагедії Бабиного Яру. Він сказав: "Мовчання стає співучасником брехні та заперечує свободу». Він засудив прояви антисемітизму, що був надто поширеним як в СРСР, так і серед його колег українців. Він свідчив про тисячі загиблих людей, захищаючи цим честь українського народу».
Івана Дзюби не стало. Але його внесок в українсько-єврейське порозуміння – незабутній. Вічна памʼять славному сину України!
Текст та фото: Шимон Бріман (Ізраїль).
