Редактори Владислав Гриневич та Павло-Роберт Маґочій. Бабин Яр: Історія і пам’ять

Київ: Дух і Літера, 2016.

 

Книжку видано до сімдесят п’ятих роковин трагедії. Безперечно, потрібна і вчасна, вона означила новий рівень культурного та історичного українсько-єврейського діялогу. Певною мірою, це спроба знайти спільний знаменник складної історичної спадщини цього місця. У передмові дослідник історії геноциду Норман Наймарк зазначив: «Хоча Бабин Яр є однією з найважливіших історичних та символічних подій в історії Голокосту, <…> він багато в чому все ще лишається незакінченою справою».

З одного боку, відсутність консенсусу щодо питання меморалізації загибелі київських євреїв ускладнює неузгодженість із пам’яттю про інші групи жертв, які загинули в Бабиному Яру за часів нацистської окупації. Дебати точаться й довкола трактування співпраці української допоміжної поліції у масових убивствах євреїв. Із другого боку, Евромайдан прискорив процес формування української політичної нації і, відповідно, пожвавив українсько-єврейський діялог довкола складних питань спільного минулого.

У короткій передмові редактори Владислав Гриневич та Павло-Роберт Маґочій зазначили, що книжку можна умовно поділити на три великі частини: «До Бабиного Яру», «Трагедія Бабиного Яру» і «Після Бабиного Яру». Від себе упорядники додали, що в українському досвіді Бабин Яр є ще й «символічним прощанням з імперією та її міфологічним спадком, поверненням до роботи печалі й формування культури скорботи».  Детальніше