Їдиш і українсько-єврейські коріння ймовірного держсекретаря США

У разі прийняття присяги новим президентом США Джо Байденом, видним членом його уряду стане Ентоні (Тоні) Блінкен, якому обіцяно посаду держсекретаря США. Тоні Блінкен має давні зв'язки з Україною - і справа не тільки в тому, що він курирував ситуацію в Україні після Майдану 2014-2016 рр. в адміністрації Барака Обами.

Прадід Тоні Блінкена - Меїр Блінкін, народився в 1879 році в Переяславі - в тому ж українському містечку, що і знаменитий їдишський письменник Шолом-Алейхем. Дитиною Меїр здобув єврейську освіту в релігійній початковій школі "Талмуд-Тора".

Потім в кінці 1890-х років Меїр навчався в Київському комерційному училищі, яке було побудовано як спільний освітній проект українських та єврейських бізнесменів, а головним спонсором училища був київський мільйонер і філантроп Лев Бродський. У Києві Меїр Блінкін освоїв професії червонодеревника, теслі і навіть масажиста.

Його син Моріц (1900-1986) - дід Тоні Блінкена, майбутній відомий американський адвокат і бізнесмен, - народився там же в Києві.

Якщо сучасна Україна захоче піднести «сувенір» майбутньому держсекретарю США, цим подарунком можуть стати знайдені архівні документи про його предків - метричні записи з книги рабинату Переяслава і Києва на Меїра і Моріца, а також сторінка сім'ї Блінкін з фонду перепису населення Києва в 1897 році.

Меїр Блінкін у віці 25-ти років поїхав з молодою сім'єю в США - як маленька «крапля» в потоці 105 тисяч євреїв, які прибули в Америку в 1904-му році. Він відкрив приватний масажний кабінет в Східному Бродвеї.

Це був район, наповнений вируючим життям і культурою на їдиш єврейських іммігрантів зі Східної Європи. На початку 1900-х років Нижній Іст-Сайд мав найвищу концентрацію єврейського населення на планеті - 300 тисяч євреїв на одну квадратну милю.

Д-р Мордехай Юшковській - академічний директор Міжнародного Їдіш-центру при Всесвітньому Єврейському Конгресі, повідомив порталу Ukrainian Jewish Encounter, що Меїр Блінкін найчастіше писав короткі сатиричні скетчі для сатиричного журналу «Дер Кібецер» («Збірник») - наприклад, фейлетон про письменника, який «бомбить» своїми текстами всі газети Америки на їдиш, як тільки десь з'являється нове видання.

Блінкін описував реальний світ єврейських іммігрантів - бідність, брак їжі, антисанітарія, релігійні забобони і недолік освіти, нерозуміння нової країни і бажання знайти в ній своє місце. До речі, редакція журналу «Дер Кібецер» перебувала всього в 400 метрах від сучасного Музею нетрів на Орчард-стріт, де в будівлі тієї епохи можна побачити реконструйований світ єврейських іммігрантів з усіма труднощами побуту нью-йоркського «гетто».

Його нариси й оповідання були опубліковані також в соціалістичних і ліво-сіоністських виданнях, включаючи Yidishe Arbeter Velt («Мир єврейських робітників») в Чикаго.

У 1908 році Меїр Блінкін видав у Лондоні свою книгу «Вайбер» («Жінки» на їдиш) - поему в прозі. У цій книзі, як і в інших своїх оповіданнях, молодий письменник одним з перших в літературі на їдиш торкався теми жіночої сексуальності, писав про подружню невірність, аборти і сексуальне бажання. Літературний критик Довід Шуб відзначав в 1965 році, що Меїр Блінкін був першим письменником на їдиш в Америці, який почав писати про секс.

Меїр завжди підписувався на їдиш як Блінкін, але його нащадки змінили одну букву в написанні свого прізвища - на Блінкен. Навіть на надгробку рано померлого 36-річного письменника (1915) його діти написали вже Blinken.

На думку професора Вольфа Московича (Єврейський Університет в Єрусалимі) - провідного ізраїльського вченого-славіста і члена Ради директорів канадської недержавної організації Ukrainian Jewish Encounter, єврейське прізвище Блінкін означає те, що родоначальник сім'ї прибув в Київську губернію з села Блінкі, яке перебувало тоді в Невельському повіті Вітебської губернії (сучасна Білорусь). У самій Україні немає населеного пункту з такою назвою; крім того, в українській мові немає слова «бліни» - є «млинці».

Цікаво відзначити, що Невель має репутацію легендарного серед хасидів руху ХАБАД. Містечко Невель і район навколо нього в 19-м столітті були оплотом хасидської вченості.

У 1927 році комуністична влада відірвала Невельський район від Білорусі і приєднала до Росії. Тому сьогодні село Блінкі знаходиться на території Російської Федерації, хоча і всього в двох кілометрах від кордону з Білоруссю.

Між переписами 2001 і 2010 років населення села Блінкі скоротилося з 12 до 10 жителів. Іронія полягає в тому, що, якщо майбутній держсекретар США захоче в 2021 році відвідати село, від назви якого походить його прізвище, то, швидше за все, він побачить своє «родове» село Блінкі вже повністю безлюдним.

Вітчим Тоні Блінкена - Сем Писар, врятувався під час Голокосту в Білостоці та вижив в гітлерівських концтаборах, де загинула вся його родина. Писар справив великий вплив на виховання пасинка. Як зазначає американсько-єврейське видання «Форвертс», Тоні Блінкен твердо впевнений, що забезпечена безпека Державі Ізраїль - це єдина найкраща гарантія того, що єврейському народу ніколи більше не загрожуватиме знищення.

Забавно, що найбільш шовіністична, антиукраїнська і антисемітська газета Росії «Завтра» підкреслила в кінці листопада 2020 року саме українсько-єврейські коріння ймовірного держсекретаря США: «Блінкен - це спраглий крові глобаліст-інтервенціоналіст, який в 2014 році зіграв ключову роль у виробленні реакції команди президента Обами на фашистський переворот в Києві і возз'єднання Криму з Росією: повне "так!" київській хунті і категоричне "ні!" будь-яким крокам Москви. Блінкен - однозначний русофоб, що вимагає посилення політики щодо Росії, є справжнім другом Ізраїлю».

Як то кажуть, іноді критика від ворога є найкращою похвалою.

Текст: Шимон Бріман (Ізраїль).
Фото: Національна Бібліотека Ізраїлю; особистий Твіттер Ентоні Блінкена.