Єврейське життя у Канаді очима українсько-канадського художника Вільяма Курилика

Курилик Вільям (1927-1977) — один із найвідоміших і найпопулярніших художників Канади, який залишив по собі вагому спадщину картин і книг. Про нього зняли низку документальних фільмів, починаючи з десятихвилинної стрічки, знятої Канадською державною службою кінематографії 1967 року: https://www.nfb.ca/film/kurelek.

На роботи Курилика вплинули його українсько-канадське коріння, дитинство у преріях, боротьба з психічними захворюваннями та навернення до католицизму. Його картини передають особистий і сімейний досвід, а також певні аспекти культурної та громадської належності.

1959 року Курилик переїхав до Торонто, де він написав і проілюстрував низку дитячих книг, деякі з яких уже стали класикою. 1974 року він проілюстрував нове видання Вільяма Мітчелла «Хто бачив вітер». Він отримав нагороди за свої ілюстрації до книг «Зима хлопчика прерій» (1974) і «Літо хлопчика прерій» (1976). Його призначили членом Королівської канадської академії мистецтв, 1976 року він став членом Ордена Канади.

У контексті українсько-єврейської взаємодії у Канаді особливий інтерес являє особливо успішне та довготривале партнерство Курилика з його давнім посередником Авраамом Айзексом, описане Ярославом Баланом за наступним посиланням: Незвичайний канадський мистецький тандем: Вільям Курилик і Авраам Айзекс.

Інший приклад українсько-єврейського партнерства — серія малюнків Курилика, заохочена Ейбом Шварцом і представлена у книжці «Єврейське життя у Канаді». Ця книжка, опублікована Мелом Гертіґом в Альберті 1976 року, є плодом спільної праці Курилика й історика, журналіста та єврейського громадського активіста Авраама Арнольда. Добірку репродукцій та уривки з оповідей Курилика можна переглянути тут: Малюнки Курилика для книги «Єврейське життя в Канаді» з коментарями автора.

Прадіди і прабаби Курилика по материнській лінії (Гуцуляки і Федораки) емігрували до Канади з села Борівці на Буковині (нині — територія України) 1899 року, оселившись у центрально-східній частині провінції Альберта. Його батько Дмитро Курилик, який теж народився в Борівцях, емігрував до Канади 1923 року. 1970 та 1977 року Курилик відвідав Україну, у тому числі Борівці, та намалював там пейзажі з дитинства свого батька: село, його мешканців, людей і предмети. Після короткого місячного перебування там, він повернувся додому дуже хворим, але з шістьма завершеними картинами та багатьма ескізами. Вони вийшли у його останній книзі, «До села мого батька», яку було видано посмертно 1988 року.

1-Cover-To My Father's VillageОбкладинка книги Вільяма Курилика «До села мого батька» (видавництво «Tundra Books», 1988).

2001 року Алті Родал (співдиректор ініціативи «Українсько-єврейська зустріч» з 2008 року) також відвідала село Борівці, здійснивши таким чином подорож «повернення до коріння»: там народилися її батьки, а також померли її бабусі та дідусі й інші члени родини у липні 1941 року.

 

 

 

 

 

Borivtsi 2001-2

Борівці, 2001

 

3-Borivtsi_2001

Борівці, 2001



Авторське право і подяка

Ініціатива «Українсько-єврейська зустріч» отримала дозвіл від розпорядників майна Курилика використовувати репродукції його картин із книги про єврейське життя у Канаді на своєму сайті та пересувній виставці (заплановано на 2015 рік).

Контактна особа: Девід Так, Wynick/Tuck Gallery, S27 - 401 Richmond Street West, Toronto, Ontario. M5V 3A8.           ( davidt@wynicktuckgallery.ca)

 

За відтворення зображень дякуємо федерації UJA (United Jewish Appeal) Великого Торонто, яка є власником картин, що їх Курилик створив для книги «Єврейське життя у Канаді».

Контактна особа: Donna Bernardo-Ceriz, Ontario Jewish Archives, 4600 Bathurst Street, Toronto, Ontario M2R 3V2        ( dbernardo-ceriz@ujafed.org )

 

14 малюнків Курилика були сфотографовані Девідом Кауфманом, Sun-Street Inc. ( dkaufman@sympatico.ca)