«Бібліотека спогадів про Голокост»: Самотній вигнанець

[Примітка редактора: Канадійський благодійний фонд «Українсько-єврейська зустріч» був заснованим у 2008-му році з метою створення більш тісних взаємин між двома народами: українцями та євреями, що протягом століть жили пліч-о-пліч на території сучасної України. З моменту свого заснування, фонд «Українсько-єврейська зустріч» ініціював та фінансово підтримував ряд конференцій, круглих столів, ґрунтовних наукових досліджень, а також публікацій та перекладів цих праць. На думку благодійного фонду, згідно їх гасла: «Наші історії неповні одна без одної», такі проекти сприятимуть поглибленню порозуміння між українцями та євреями й кращого пізнання їх культур.

Протягом наступних трьох тижнів ми демонструємо книги, що з’явились у серії «Бібліотека спогадів про Голокост», які були видані Українським центром вивчення історії Голокосту за підтримки фонду «Українсько-єврейська зустріч».

У будь-якому випадку, всі думки, що виражені в даних виданнях, є суто думками авторів та редакторів, що не обов’язково відображають погляди благодійного фонду «Українсько-єврейська зустріч».]

Самотній вигнанець

У серії УЦВІГ «Бібліотека спогадів про Голокост» побачило світ видання українською щоденника уродженця села Свинюхи (нині Привітне Локачинського району Волинської області) Мехеля Дімента, який пережив Голокост на Волині.

У 1970-х-1980-х роках щоденник було перекладено з мови їдиш англійською його сином Шмуелєм Ягаломом. Дімент, Майкл. Самотній вигнанець. Щоденник про Свинюхи та гетто в Локачах. – За ред. Ш. Ягалома (Дімента). – К.: Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2016. – 200 с.

Ця книга – свідчення Мехеля Дімента, єврея, уродженця волинського містечка Свинюхи (нині с. Привітне Локачинського району), про пережите ним під час Другої світової війни у рідному містечку та в гетто в Локачах, до якого невдовзі після початку німецької окупації переселили його громаду, про його втечу з гетто напередодні ліквідації та поневіряння протягом майже двох років теренами Волині у пошуках притулку, переховування у колишніх сусідів та друзів.

Від першої особи читач дізнається про етапи нацистського «остаточного розв’язання єврейського питання» на Волині, сприйняття та вчинки щодо цього різних верств місцевого неєврейського населення, про стратегії виживання жертв та пошуки способів порятунку переслідуваними.

Це проникливі та сповнені болю спогади людини, яку, як і кількасот тисяч інших волинських євреїв, було перетворено на об’єкт знущання, пограбування, експлуатації та, зрештою, вбивства на тлі кривавої боротьби за встановлення расового панування або створення етнічно однорідного простору, що розгорталася у Волинському регіоні у 1941–1944 роках.

З виданням можна ознайомитись на сайті Українського центру вивчення історії Голокосту або тут.