Ефраїм-Мойсей Лілієн (1874–1925)

Відомий графік, ілюстратор і фотограф народився в західноукраїнському місті Дрогобичі, яке тоді було частиною Австро-Угорської імперії. Всесвітню славу Лілієн здобув, використовуючи мотиви югендстилю (модерну) у своєму мистецтві, для якого була характерна єврейська тематика і завдяки якому він увійшов до грона найважливіших художників культурного сіоністського руху початку XX століття.

Його офорт 1903 року «Ле-Метім аль-кідуш ха-шем бе-Кишинов» (Присвячений мученикам Кишинева) став потужним візуальним символом страждань євреїв у Східній Європі. Лілієн відомий також своїм широко репродукованим фотопортретом Теодора Герцля, засновника сучасного політичного сіонізму. Мистецьку кар'єру Лілієн розпочав у молодості ще підмайстром маляра, що оформляв вивіски, а згодом навчався в краківській Академії мистецтв у студії польського художника історичного жанру Яна Матейка. Він також навчався у віденській Академії образотворчих мистецтв і працював карикатуристом у Мюнхені.

У 1899 році Лілієн переїхав до Берліна, де здобув визнання як книжковий ілюстратор і став співзасновником «Демократично-сіоністської фракції», яка виступала за сіонізм як шлях до культурного, політичного й економічного оновлення євреїв. Лілієн кілька разів їздив у Палестину між 1906 та 1918 роками, зокрема в Єрусалим 1906 року, щоб допомогти Борису Шацу заснувати художню школу Бецалель — найстаріший вищий навчальний заклад Ізраїлю. Лілієна вважають батьком сіоністської іконографії, майстром, який передавав біблійні сюжети з разючою мускулистістю і ласолюбністю, створюючи «нове мистецтво стародавнього народу».