Наш Голос: «Спокуса пропаганди і масові вбивства в Україні у ХХ–на початку ХХІ ст.»
Вас вітає програма «Єврейська спадщина України» на радіо «Наш голос — українські корені». Я — Пітер Бейґер.
Риторика ресентименту та нечесні маніпуляції мовою можуть призвести до вбивства. Нещодавня конференція у Києві та Львові на початку червня наголосила на небезпеках, пов'язаних зі зловживанням усним та письмовим словом.
У рамках цього заходу, який мав назву «Спокуса пропаганди і масові вбивства в Україні у ХХ–на початку ХХІ ст.», провідні світові та українські вчені та громадські діячі взяли участь у широких дискусіях щодо вбивчого впливу пропаганди.
Їхні пронизливі розвідки показали, як механізми пропаганди, використовувані тоталітарними імперськими режимами, провокували й узаконювали насильство проти трьох народів: євреїв — у ході гітлерівського Голокосту, українців — під час сталінського Голодомору, та кримських татар — у ході їх депортації.
Окремою темою конференції було те, як сучасна наука може зарадити політизованим і міфологізованим інтерпретаціям трагічних подій минулого.
Доктор Венді Ловер, провідний американський науковець із теми Голокосту, нагадала нам, що найбільшим ворогом тоталітарної держави є істина. Нацисти утискали свободу слова й альтернативні джерела інформації, нещадно обмежуючи способи прояву самостійної думки.
Беручи до уваги повний контроль нацистського режиму над інформацією та пропагандою, можна краще зрозуміти цинічне зауваження міністра пропаганди Третього Райху Йозефа Геббельса: якщо досить велику брехню повторювати досить часто, люди в неї повірять.
Доктор Ловер детально розповіла, як виключення євреїв із суспільства було здійснено відкрито, із залученням, таким чином, до співучасті довколишнього неєврейського населення. Паплюження світлин, нищення неугодних книг, фільмів та інших матеріалів, загострили погіршення стану євреїв, згубно впливаючи на суспільство та створюючи основу для їх фізичного винищення.
Професор Людмила Гриневич, директор Українського центру досліджень Голодомору при Національній академії наук України, пояснила, як радянська машина пропаганди підготувала психологічне підґрунтя для Голодомору, направленого проти українського селянства у 1930-і роки.
Спочатку було розроблено масову пропагандистську кампанію, яка чітко вказувала, хто є ворогом. Шляхом накидання ярликів суспільство було розколото, нагніталося протистояння «нас» проти «них». Тих, хто підпав під визначення ворога, обливали брудом, а згодом — виставляли як позбавлених усього людського небезпечних хижаків, яких належало переслідувати та нищити.
Гриневич підкреслила той факт, що цю кампанію було придумано для того, щоб надати злочину законні підстави. Також, у рамках розбудови утопічного комуністичного суспільства протягом кількох поколінь придушувалися будь-які спроби обговорення злочинів минулого.
Кримський дослідник д-р Гульнара Бекірова торкнулася долі кримських татар, вигнаних Сталіним із рідної землі, на якій вони мешкали з XIV століття. Шельмування у радіопередачах було підготовчим кроком до соціального таврування та маргіналізації цієї меншини, на яку начепили ярлик «зрадників нації». Заслані до глушини Центральної Азії, татари не одне десятиліття боролися за те, щоб повернутися на свою історичну батьківщину, яка на сьогодні, на превеликий жаль, знову перебуває під ворожою російською окупацією.
Пропаганда зіграла важливу роль у підготовці підґрунтя масових вбивств і нищення цілих груп населення у XX столітті. Конференція допомогла досягти глибшого розуміння природи та загроз деструктивної пропаганди.
Це розуміння є абсолютно необхідним на початку ХХI століття: адже ми є свідками того, як російська пропаганда стає знаряддям не тільки для розпалювання міжетнічної ворожнечі, а й для дискредитації та руйнування українського демократичного простору.
В одному з наступних випусків ми повернемося до озвучених на конференції тем, які стосуються сучасної пропаганди, зокрема, поговоримо про застосування дезінформації та війну Путіна на Донбасі.
Це була програма «Єврейська спадщина України» на радіо «Наш голос — українські корені». Я — Пітер Бейґер із Сан-Франциско. До наступного разу, шалом!
Запис передачі (англійською) можна прослухати тут.
Переклад: Мір'ям-Фейґа Бунімович, перекладач, UJE
