Конференції та круглі столи проекту «Спільний історичний наратив» за сприяння UJE

У 2009 році Канадійський благодійний фонд «Українсько-єврейська зустріч» (надалі – UJE), ініціював серію круглих столів, залучивши провідних вчених/еспертів з усього світу для вирішення ключових питань стосовно спільної історії українців та євреїв.

Перше засідання круглого столу було проведено у червні 2009 року в Палаці Леопольдскрон у Зальцбурзі (Австрія).  Ця зустріч охоплювала вирішення питань в  українсько-єврейських взаєминах та історичних подіях протягом трьохсот років, починаючи із шістнадцятого століття аж до періоду Першої Світової війни. Також обговорювалися  питання щодо гармонійного співіснування, економічного впливу один на одного, у тому числі – про напружені відносини й випадки насильства за часів правління Польсько-Литовської держави, зокрема козацькі погроми євреїв під час анти-Польського повстання 1648-1649 років на чолі з Богданом Хмельницьким, й знову – під час гайдамацького повстання у 1768 році; про наративи раннього періоду дев’ятнадцятого століття, які призвели до негативних єврейських стереотипів щодо українських історичних спогадів та пам’яті; про міжетнічну напруженість в Галичині наприкінці дев’ятнадцятого й початку двадцятого століть, здебільшого з економічних причин й в результаті модернізації;  та про українсько-єврейський досвід під час Першої Світової війни.

Друга зустріч круглого столу (яка проходила в грудні 2009 року в Дітчлей парку Великобританії) була зосереджена на революційній епосі та міжвоєнному періоді. Тематика охоплювала часи безпрецедентної єврейсько-української співпраці у Центральній Раді під час короткотривалої Української Народної Республіки, створеної у 1917 році, а також під час існування Західно-Української Народної Республіки (у 1918-1919 роках); та допомога євреїв під час голоду у 1921-1923 роках. До болючих аспектів цього періоду належить роль різних українських збройних угруповань, серед яких погроми громадянської війни та «питання Петлюри»; поява міфу жидокомуни; Українського Голодомору та Великого терору 1930-х років; видатне становище, яке посідали деякі євреї в радянському уряді та Комуністичній партії, особливо в апараті органів безпеки, та завдяки цьому, несучи колективну відповідальність щодо євреїв за совєтські злочини.

Третя подія відбулась у жовтні 2010 року в Єрусалимі у співпраці з Музеєм Ізраїлю та Єврейським університетом. Дана конференція не зосереджувала увагу на певному історичному періоді, а на українсько-єврейській взаємодії в основних галузях культури (в тому числі й на міжкультурних впливах у музиці, мистецтві, архітектурі, та мовознавстві), а також на взаємних стереотипах, впроваджених відповідними культурами (як це відображено у фольклорі та літературі). Початково, вивчення останньої теми проходило у січні 2010 року на симпозіумі: «Образ “іншого” в українській та єврейській літературах», організованому завдяки Канадійському благодійному фонду «Українсько-єврейська зустріч» у співпраці із Торонтським університетом

Наступне засідання круглого столу у серії «Спільного історичного наративу»  відбулось у червні 2011 року в Потсдамі (в палаці Цеціліенхоф) та Берліні, що було організоване у співпраці з Фондом Конрада Аденауера. Ця зустріч співпала із 70-ми роковинами від початку операції «Барбаросса», й розглядала найскладніші аспекти українсько-єврейських взаємин, які є наслідком досвіду  Другої світової війни на території України. Предметом обговорення даної тематики було: перша ступінь жорстокості, зокрема погроми та масові вбивства у 1941-му році; також в період між 1941-м та 1944-м роками знищення 1,5 мільйони євреїв на території України, а також мільйони загиблих інших цивільних громадян й військовополонених, не враховуючи тих, що потрапили на примусові роботи чи в табори переміщених осіб. Також обговорювалося питання співпраці як стосовно поняття так й у межах діапазону – від примусової допомоги до добровільного обслуговування українцями збройних формувань, контрольованих німцями, та допомiжної поліції, що приймала участь в облавах на євреїв, розчистках ґетто та в охороні концтаборів; а також порівняння із роллю єврейської поліції. В ході дискусії теж розглядали питання у контексті досвіду інших районів німецької окупації Західної та Східної Європи. Сесії були також присвячені питанням опору, переховуванню євреїв, повстанцям та боротьбі з повстанцями у 1943-1947 роках. Окремі сесії приділяли увагу очевидним джерелам у письмовій та усній формах, їх достовірності та застосуванню.

Заплановано кілька додаткових фахівців до участі у круглих столах, основна увага яких буде зосереджена на питаннях повоєнного совєтського періоду, часам проголошення незалежності України та сучасній політиці історії й пам’яті.

Для отримання більш детальної інформації про концепцію та перебіг проекту «Спільний історичний наратив» просимо натиснути Проект «Спільний історичний наратив».