Темна сторона подорожі єврейською спадщиною

Спробуємо розглянути «темний туризм».

Концепція еластична та досить багатогранна. Й вона має видатне історичне підґрунтя. Очевидно, існує твердження, що Томас Кук (так, той самий Томас Кук, який заснував відоме міжнародне туристичне агентство), у XIX сторіччі організував першу в світі групову туристичну поїздку, щоб показати людям мальовничі місця Англії.

Навіть існує в Англії академічний інститут «темного туризму», який сприяє вивченню етичних досліджень та ретельних пошуків щодо суспільного науково-дослідного розуміння місць, які пов’язані зі смертю та катастрофами. А також вивчає, яким чином ці місця повинні чи могли б стати відповідними туристичними об’єктами, чи ж вони є непридатними для цього.

У світі до «темного туризму» відносять кілька варіантів: які викликають жах, такі, як концентраційні табори, що сьогодні збирають натовп відвідувачів; такі, які є легкодоступними — Меморіальний комплекс «9/11» території Граунд-Зіро (Ground Zero) на Нижньому Манхеттені; чи далекосяжні та важкодоступні — руїни античних вірменських церков, які залишились в пам’яті ізольованої частини нинішньої північно-східної Туреччини. Споглядання на ці руїни викликає не зовсім доречні запитання: що ж трапилость із цими людьми, які колись молились в тих церквах?

Існує також й інша крайність. Люди зазвичай вражені, коли ти їм розповідаєш про свою змогу подорожувати радіоактивною зоною довкола Чорнобиля.

Це надає нам нескінченну пропозицію щодо об’єктів «темного туризму» у східній Європі й в Україні зокрема.

Двадцять п’ять років тому вийшло друком перше видання книги Рут Еллен Ґрубер під назвою: «Подорож єврейською спадщиною: Путівник по Східній Європі» (Jewish Heritage Travel: A Guide to Eastern Europe). Це був перший, та, як досі вважають, найповніший єврейський путівник по регіону.

Впродовж трьох десятиріч Ґрубер відстежує єврейські культурні події в Європі та часто пише про єврейську спадщину, відродження й туризм у посткомуністичній Європі. У своїй книзі, яка була написана у 2002-му році під назвою: «Віртуально єврейський: перевинайдення єврейської культури в Європі» (Virtually Jewish: Reinventing Jewish Culture in Europe, 2002), вона застосувала термін «віртуально єврейський», щоб описати те, як так званий «єврейський простір» у Європі часто заповнюють неєвреї.

Відколи Ґрубер почала писати свою працю ще в 1989-му році, фактично будь-яке відвідування місць єврейської спадщини можна було вважати різновидом «темного туризму». Проте, вона уважно відстежила еволюцію цього виду туризму, а також те, що відбувається сьогодні.

Ґрубер вважає, що відбулись суттєві зміни. Є ще багато занедбаних руїн.  Багато місць й надалі залишаються в досить тривожному й трагічному стані. Але тепер стала доступною значна кількість нової інформації. Дослідники, урядові структури, туристичні гіди та представники культури й по збереженню спадщини відкрили нові перспективи для якомога доступніших подорожей.

Ґрубер подорожувала й виступала з лекціями по Україні, а нещодавно читала лекції у Львові, в Центрі міської історії культурної спадщини Центрально-Східної Європи. Вона розповідала про ті зміни, що відбулися в єврейській спадщині, які спостерігала подорожуючи протягом останніх двадцяти п’яти років.

Ґрубер також відвідала місця єврейської спадщини  у більш ніж десятьох містах неподалік Львова, щоб спостерігати за станом пам’яток та відзначати зміни.  Вона координує веб-сайт www.jewish-heritage-europe.eu на якому нещодавно з’явився репортаж про нові події в місті Броди.

У 1939-му році євреї складали близько десяти тисяч осіб від вісімнадцяти тисяч загальної кількості населення, яке там проживало. Вважається, що менше ніж сто осіб пережило Голокост.

Синагога історичної башні у місті Броди, побудована в 1740-х роках, була сильно пошкоджена під час Другої світової війни. Впродовж десятиріч, руїни вежі височіли над площею Ринок у центрі міста.

Недавно на цьому місці було встановлено вивіску, де українською та англійською мовами вказано опис будівлі й пояснено важливість єврейської історії міста Броди. Також вийшла друком брошура туристичного путівника по єврейських місцях Бродів, яку можна також завантажити з веб-сайту. Це все, що наразі вдалось зробити завдяки великим зусиллям, щоб підкреслити мультикультурну історію міста, ту історію, яку раніше ігнорували.

Такі ініціативи є частиною проекту, реалізованого громадською організацією «Край»  (“Land”). Вони знаходяться у межах більш ширшого проекту під назвою: «CHOICE – культурна спадщина: можливості підвищення громадянської активності» (CHOICE –Cultural Heritage: Opportunity for Improving Civic Engagement), який фінансується Європейським Союзом та Європейською асоціацією місцевої демократії — ALDA, Франція. (European Union and the Association of Local Democracy Agencies of France).

Проте, Ґрубер вбачає  таке довготривале збереження руїн проблемою, яку доведеться в кінцевому підсумку розглянути.

Довготривалий моніторинг письменниці та журналістки Рут Еллен Ґрубер під час її подорожі єврейською спадщиною Східної Європи, показує нам складні та часто невирішені питання, що стосуються пам’яті та належного вшанування. Також, вона нагадує нам, що зростаюча популярність основного напряму цих туристичних маршрутів, які, за її словами «поєднують Пітьму з Пунктом Призначення», спонукатиме відвідувачів до роздумів.

З вами був  Пітер Бейґер із Сан-Франциско та програма «Єврейська спадщина України» на радіопередачі каналу «Наш голос — українські корені».

До наступної зустрічі, шалом!

Слухайте програму (англійською)  тут

Текст та розповідь: Пітер Бейґер

Програма «Єврейська спадщина України»  виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх транcляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos

Переклад:   Іванна Проць
Торонтський Університет

Фото:  Ruth Ellen Gruber (Рут Еллен Ґрубер)