Хай буде пам'ять про Праведника благословенною

Праведник народів світу Олександр Олексійович Слободяник помер 2-го липня 2022 року на 94-му році життя у містечку Лубни Полтавської області.

Він мав нервовий зрив після всіх військових новин, ракетних обстрілів міст України, втечі з-під ударів російської артилерії та танків, поневіряння по тимчасових квартирах.

Він пішов тихо, уві сні. Іноді, не прокидаючись, мріяв про рибалку на Дніпрі. Так і відійшов у найкращі світи.

Підлітком 12-14 років Сашко Слободяник разом із батьками — Олексієм та Мотреною, врятували життя двом в'язням гетто Бершаді на Вінниччині — Давиду та Дорі Гершенгорн.

Через 80 років після Голокосту родина самого Слободянка опинилася без дому — вони дивом втекли із рідного села на Херсонщині, окупованого російськими загарбниками.

До Олександра не потрапили ворожі снаряди та ракети, але він безумовно — одна з українських жертв агресії Росії. Агресії, яка вирвала його з рідного дому та скоротила йому життя.

Сім'я попросила передати слова великої подяки головному рабину України Моше Асману та ізраїльському адвокату Шломо Асрафу, які допомогли матеріально Праведнику в останній місяць його життя. Його рідні зараз — бездомні біженці, які майже не мають коштів для існування.

Я вказав номер банківської картки Праведника у Фейсбуці всім охочим, і сім'я Слободяника вже почала отримувати невеликі суми підтримки з Ізраїлю.

Так сталося, що я був останнім, хто записав з ним інтерв'ю. Дочка та зять Праведника сказали мені, що перед смертю Олександр Олексійович узяв з них обіцянку, що вони перепоховають його тіло у рідному селі Херсонської області, на березі Дніпровського лиману — одразу після перемоги України та звільнення Херсонщини від окупантів.

Там уже похована мати Олександра — Мотрена Слободяник, яка теж удостоєна Яд Вашемом звання Праведниці народів світу.

Хай буде пам'ять про Праведника благословенною.

Текст та фото: Шимон Бріман (Ізраїль).
Фото: приватні світлини родини Слободяник.