Єврейські будні воюючої України
Харківська Хоральна синагога, 35 км від кордону із агресивними варварами: сьогодні ще один новонароджений єврей вступив у союз із Всевишнім.
Напередодні траурного дня посту 17-го Тамузу, коли були пробиті стіни Єрушалаїма, хлопчик у Харкові отримав ім'я Давида.
На фото: щасливі батьки та харківський рабин-герой Мойше Москович, який не залишає своєї громади та міста під російськими обстрілами. Як його направив Любавічеський Ребе у 1990-му році до Харкова, так реб Мойша і працює у місті вже 34-й рік.
Моелем став рабин Мендель Коен (праворуч), чия синагога в Маріуполі була спалена путінськими "денацифікаторами". Хто залишився живим з єврейської громади Маріуполя — дивом врятувався хто в Ізраїлі, хто в ЄС.
І ще зауважу як історик: рівно 100 років тому, влітку 1923 року, більшовики — з ініціативи єврейських гонителів свого народу з Євсекції Компартії, — закрили Хоральну синагогу Харкова.
Вони відібрали всі срібні предмети юдаїки, вивезли і звалили до підвалів Історичного музею сувої Тори, які пізніше були порізані на шкіру для барабанів оркестру Філармонії, збили плити з іменами донорів, які побудували цей шедевр архітектури в 1913 році.
Усіх, хто закривав Синагогу 1923-го, було розстріляно як ворогів народу 1937-го.
Минуло сто років — і у Харківській Синагозі знову проводять брит-мілу. Це не зупинили більшовики — це не зупинять і путінські військові злочинці.
Текст: Шимон Бріман (Ізраїль).
