Церемонія нагородження переможців Премії «Зустріч» відбудеться 16 вересня

Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія ™ присуджується щорічно за найвпливовіший твір художньої та документальної літератури (почергово), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства та втілюючи гасло «Наші історії неповні одна без одної».

У 2020 році на участь у конкурсі надійшло 27 заявок від 17 українських видавців. До довгого списку потрапили 12 книжок, відтак 5 художніх творів були включені до короткого списку.

Книги з короткого списку наступні:

Катерина Бабкіна «Мій дід танцював краще за всіх» («Комора», 2019 рік) — цикл оповідань охоплює період від 20-х років ХХ століття до сьогодення і розповідає про переживання історичних змін та потрясінь двома народами, котрі віддавна жили біч-о-біч на цій землі, на прикладі простих людських історій сімей п’яти сучасних молодих людей та їхніх предків, українців і євреїв.

Ірина Власенко «Учителька німецької» («Юніверс», 2019 рік) — роман, сюжет якого заснований на реальних подіях, частина твору присвячена історії порятунку євреєм Матвієм Берельманом двох іспанських дівчаток, які потрапили в Україну після евакуації з франкістської Іспанії в 1936 році. Берельман вдочерив дітей, вилікував старшу сестру і дав дівчатам освіту. Вдруге вони врятувалися від загибелі під час розстрілу євреїв в Таращі у 1942 році, де їх видали за українок. Односельці знали, що дівчата росли в єврейській родині, але ніхто не зрадив цього окупантам. У романі також йдеться про події в Бабиному Яру.

Максим Дупешко «Історія, варта цілого яблуневого саду» («Видавництво 21», 2017 рік) — роман про європейську колективну історичну пам’ять, що охоплює широкий період від австро-угорської доби до наших днів. В основі розповіді любовна історія Павела Бачинського, нащадка українських, польських і німецьких родин, і дівчини-єврейки Дори Капман. Павел, ділячись історією найсильнішого почуття в його житті та намагаючись знайти зниклу Дору, оповідає трагічну історію Чернівців і Європи, а перебуваючи на Вінничині, згадує про табори Трансністрії, куди в роки ІІ Світової війни депортували і знищили там сотні тисяч євреїв.

Маріанна Кіяновська «Бабин Яр. Голосами» («Дух і Літера», 2017 рік) — збірка поезій, написана від імені жертв однієї з найбільших трагедій ХХ століття. Авторка не переповідала чужі історії євреїв, вона пережила ці історії як свої. Ба більше, не вона говорила голосами жертв Бабиного Яру, а Аром, Рахіль, Роза, Яша… говорили голосом Кіяновської, представивши Голокост як спільну сторінку історії українського та єврейського народу.

Василь Махно «Вічний календар» («Видавництво Старого Лева», 2019 рік) —панорамна оповідь про життя українців, поляків, євреїв і вірмен від сімнадцятого століття до наших днів. Українсько-єврейські стосунки зображено в усіх трьох частинах роману — починаючи з часів лже-Месії Саббатая Цві і подій польсько-турецької війни та життя єврейської громади Язлівця; відтак співжиття українців та євреїв показане через історію чортківських цадиків Фрідманів перед Першою світовою війною, а згодом родини Блондерів та отця Феліштана, який допомагає втікачам з ґетто під час Другої світової.

Церемонія нагородження переможців Українсько-єврейської літературної премії «Зустріч» відбудеться 16 вересня під час урочистого відкриття 27 Львівського міжнародного BookForum. Пряма трансляція від 19:00-20:30 триватиме на офіційному сайті bookforum.ua.