Крім біблійного тексту давньоєврейська мова є на стелах, табличках, навіть на стіні печери — Дмитро Цолін

Гість програми — Дмитро Цолін, доктор філологічних наук, професор і директор Центру юдаїки в Національному університеті «Острозька академія», асоційований професор Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера, автор книжки «Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса». Дмитро...

Детальніше

Зінґер намагається зрозуміти, як можна виправдовувати Бога, якщо той дозволяє дуже багато кровопролиття — Ярослава Стріха

Говоримо про очікувану прем’єру видання текстів Нобелівського лауреата з літератури Ісаака Башевіса Зінґера — «Шоша» і «Раб». Більше про ці тексти розповість Ярослава Стріха, перекладачка. Ярослава Стріха: Ісаак Башевіс Зінґер — лауреат Нобелівської премії 1978...

Детальніше

Важлива певна переоцінка України, як території свободи й покровительства, захисниці меншин — Олесь Кульчинський

Говоримо про південь України, перетин культур та цивілізацій Гість програми — сходознавець, перекладач Олесь Кульчинський. Олесь Кульчинський: Причорномор’я — це органічне продовження Середземномор’я, воно історично належить до Середземноморської цивілізації. Більш південні терени, Османська імперія —...

Детальніше

Люди не хочуть пригадувати через страх довідатись щось несумісне з уявленнями про себе — Софія Андрухович

Продовжуємо розмову з письменницею, перекладачкою та публіцисткою Софією Андрухович про її роман «Амадока» у програмі «Зустрічі». Говоримо про те, як відрізнити в архіві цінні документи від мотлоху, про історію створення роману та важливість спогадів. Ірина...

Детальніше

Ідея роману «Амадока» постала з теми зацікавлення Віктором Петровим, переслідуваннями і знищенням української інтелігенції в 30-х роках — Софія Андрухович

Назва книжки — «Амадока» — походить від назви найбільшого в Європі озера, розташованого на території сучасної України. Роман — не про озеро, а про його зникнення. Про зникнення цілих світів та культур і про те,...

Детальніше

Ким був київський конкурент Фаберже? Розповідає краєзнавиця

Разом з Оленою Безрук з’ясовуємо, як Йосип Маршак пройшов шлях від маленької майстерні на Подолі до ювелірної імперії. Для Російської імперії друга половина XIX століття стала епохою великих змін. Після реформ величезна держава відкрилась для...

Детальніше

У 60-70-х роках у СРСР почали боятися союзу між українцями і євреями, тому друкували твори, що мали розділяти їх — Мирослав Шкандрій

Продовжуємо розмову про образ єврея та зображення єврейської спільноти в українській літературі у XX ст.  Гість програми — Мирослав Шкандрій, літературознавець, мистецтвознавець, професор Манітобського університету (Канада). Автор дослідження «Євреї в українській літературі. Зображення та ідентичність»....

Детальніше

Коли читаєте Лесю Українку, часто не можна розібрати, йдеться про євреїв чи українців — Мирослав Шкандрій

Як українські письменники XIX- XXI ст. описували євреїв? Чи можна простежити певні тенденції? Говорили про образ єврея та зображення єврейської спільноти в українській літературі. Гість програми — Мирослав Шкандрій, літературознавець, мистецтвознавець, професор Манітобського університету (Канада)....

Детальніше

З Ґретою Тунберґ ми творимо майбутнє, а разом з Анною Франк говоримо про історичні помилки — Лілія Омельянененко

Говорили з Лілією Омельяненко, співзасновницею видавництва «Видавництво» про прем’єру коміксу про Анну Франк. Ірина Славінська: Це екранізація чи коміксизація щоденників? Лілія Омельяненко: Взагалі це графічна адаптація всесвітньо відомого щоденника Анни Франк. Історія дівчинки, яка певний...

Детальніше

«Хуцпа викликає не тільки шок, але й захоплення»: Оксана Форостина про нове слово в лексиконі українських публіцистів

Сьогодні зі мною у студії Оксана Форостина – одна з учасниць Несторівської групи, видавчиня та перекладачка. Ми будемо говорити з нею у ролі мислительки та колумністки на тему, яку ми у розмовах вже деякий час...

Детальніше