«Дніпро. Біографія великого міста в степу» Андрія Портнова та Тетяни Портнової — лауреат книжкової премії «Зустріч» 2026

Канадська недержавна організація «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE) та ГО «Форум видавців» (Львів, Україна) з приємністю оголошують, що книга «Дніпро. Біографія великого міста в степу» написана Андрієм Портновим і Тетяною Портновою і видана у 2024 році київським видавництвом «Віхола» стала шостим переможцем книжкової премії «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» 2026 року.

Оголошення було зроблено на церемонії нагородження премії «Зустріч» 11 вересня, під час якої також відбулося обговорення книг, що потрапили до короткого списку 2026 року. Відео церемонії незабаром буде доступне на вебсайті UJE.

«Дніпро. Біографія великого міста в степу» — це книжка про історію міста, міські образи та особливості життя у місті на Дніпрі в різні історичні часи. Особливу увагу у книзі присвячено життю і досвіду єврейських громад у місті від ХІХ ст. до сьогодення (окремий розділ присвячено Голокосту в Дніпропетровську), і тому, як єврейська спільнота впливала на розвиток міста.

Андрій Портнов — український історик, есеїст і редактор. У 2018–2025 роках він обіймав посаду професора кафедри історії України в контексті взаємозв’язків (Entangled History of Ukraine) в Європейському університеті «Віадріна» у Франкфурті-на-Одері. Уродженець Дніпра, Портнов очолює дослідницьку мережу PRISMA UKRAINE (Східна Європа). Сфера його наукових інтересів охоплює історію Дніпра, інтелектуальну історію Центрально-Східної Європи XIX–XX століть, українську історіографію, польсько-українські відносини, історію німецькомовної україністики та творчість Віктора Петрова (В. Домонтовича). Він є автором шести книжок і понад 200 статей, його праці публікувалися багатьма мовами, зокрема англійською, польською, німецькою, французькою та японською.

Тетяна Портнова — наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького та Інституту славістики Потсдамського університету. Авторка двох книжок. Цікавиться історичною урбаністикою, інтелектуальною історією, музейними студіями. Народилася в Дніпрі. Більше десяти років працювала доцентом кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства ДНУ.

Наталія Федущак, директорка з комунікацій UJE, відзначила: «Книжки, подані на здобуття цьогорічної премії «Зустріч», засвідчують дедалі виразнішу тенденцію в українській літературі — висвітлювати роль євреїв та інших етнічних груп в історії та сучасному житті України в ширшому контексті. Це позитивне явище: різні етнічні групи сприймаються як невіддільна частина української політичної нації, а не як "чужі". У той час як росія продовжує свою геноцидну війну проти України, представники різних етнічних груп країни воюють і гинуть за неї. Книжка-переможець цього року — це не лише свідчення ролі євреїв та інших етнічних груп у розвитку Дніпра, а й розповідь про місто, яке демонструє неймовірну стійкість перед обличчям щоденних атак із боку войовничого сусіда».

Члени міжнародного журі прокоментували книгу-переможця та книги, що потрапили до короткого списку премії «Зустріч»-2026:

Оля Гнатюк (Польща–Україна/голова журі)
Вже вшосте вручатимуть Українсько-єврейську премію “Зустріч”. Список нагороджених творів і авторів — це водночас і список, який має стати класикою української художньої літератури і гуманістики. Він засвідчує про те, що українсько-єврейських взаємини стали важливою темою не тільки для авторів і видавців, а й для українського читача. Розмаїття тематики цьогорічних книжок — ще одне цьому підтвердження. Присутні архіважливі і класичні теми як Голокост. Але симптоматично, що більшість конкурсних книжок трактує свої теми в широкому історичному контексті. Вражають твори, що присвячені опору тоталітарним системам — Фінкельштейна і Щаранського. Зачаровують видання, автори яких дбайливо реставрують пам’ять про зниклі з нашого простору явища — єврейських фотографів і фотостудій Львова Ірини Котлобулатової і єврейської архітектурної спадщини Львова Юрія Бірульова. Збагатилася також біографістика завдяки книжкам Вадима Ададурова та Івана Монолатія. До речі, обидва автори обрали своїми героями діячів періоду УНР і ЗУНР — Ілька Борщака і Якова Оренштайна. Однак найсильніше враження справила біографія міста — Дніпро Тетяни Портнової і Андрія Портнова. Панорама крізь століття просто вражає своїм багатством і складними переплетіннями різних громад і спільнот, які співтворили міський простір. У цій картині виділяються єврейсько-українські зустрічі, хоч автори не обминули увагою і трагічних сторінок історії міста — погромів початку ХХ століття, зачистки часів Великого терору і Голокосту. 

Сергій Гірік (Україна/член журі)
Книжкова премія UJE «Зустріч» за останні роки стала потужним інструментом переосмислення спільної історії українців і українських євреїв і їхнього звільнення від спрощених стереотипів про одне одного. Цьогорічний конкурс, у якому конкурували книжки нон-фікшн, увиразнив досягнення українсько-єврейським діалогом нового інтелектуального рівня. На відміну від багатьох премій, тут не було слабких книжок. Кожна номінована праця є сильною і матиме вплив на свою нішу читачів. Мені заімпонували дослідницькі (та й суто літературні) якості біографічних книжок Вадима Ададурова (про Ілька Борщака) і Івана Монолатія (про Якова Оренштайна, життя й діяльність якого історик вивчає не перше десятиліття). Даниною часто недооцінюваному значенню міста Дніпра для Центру й Півдня країни є студія Андрія й Тетяни Портнових. Місце єврейської громади в минулому Катеринослава/Дніпропетровська/Дніпра в різні епохи вдало вписано в вибудуваний ними наратив. Книжка Юрія Бірюльова про єврейську архітектурну спадщину Львова й дослідження Ірини Котлобулатової про львівських єврейських фотографів по-новому вписують минуле єврейської меншини в поліетнічний ландшафт столиці Галичини, збагачуючи уявлення читацької аудиторії про історію міста. Саме у здатності стимулювати появу таких глибоких праць і вкорінювати складну спільну спадщину в сучасну колективну пам’ять і полягає значення премії «Зустріч».

Владислава Москалець (Україна/членкиня журі)
Книга Андрія і Тетяни Портнових «Дніпро: біографія великого міста в степу» це стисла історія міста, яка охоплює його різні виміри — степового пограниччя, промислового центру, революцій і воєн. Історія єврейської спільноти, яка в 19 столітті була другою за чисельністю групою в місті, органічно вписана в цю біографію. Автори описують історію єврейської спільноти через її економічну діяльність, залученість у політичне життя, а також через складні сторінки минулого, зокрема погроми і Голокост. Історія єврейської спільноти позбавлена ідеалізації і показує, що місто може бути як і ареною мирного співжиття, так і полем кривавих конфліктів. Цінною частиною книжки є розповідь про відновлення і життя сучасної єврейської громади і перетворення Дніпра на один з найактивніших центрів єврейського життя в Україні. Книжка Андрія і Тетяни Портнових є прикладом того, як можна писати українську історію в багатовимірний та інклюзивний спосіб.

Наші історії неповні одна без одної

Заснована 2019 року, Українсько-єврейська літературна премія «Зустріч» присуджується щорічно за найвпливовіший твір художньої літератури та літератури нон-фікшн (почергово), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства та втілюючи гасло «Наші історії неповні одна без одної».

Суму премії буде поділено між автором/авторкою і видавцем: 4000 євро і 2000 євро відповідно. Також присуджено чотири (4) заохочувальні премії по 250 євро кожна авторкам і авторам книжок, які увійшли до короткого списку.

Уперше премію було присуджено 2020 року в категорії художньої літератури Василеві Махну за роман «Вічний календар» (Львів: «Видавництво Старого Лева», 2019). У 2021 році переможцем у категорії нонфікшн став Йоханан Петровський-Штерн за україномовний переклад його новаторської праці «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичності» (Київ: Видавництво «Критика», 2018). Втретє премію було присуджено 2023 року у категорії художньої літератури, й переможцем стала Софія Андрухович із романом «Амадока» (Львів: «Видавництво Старого Лева», 2020). У 2024 році в категорії нонфікшн переміг Юрій Скіра за свою книгу «Солід. Взуттєва фабрика життя» (Львів: Видавництво «Човен», 2023). Вп’яте вручення премії у 2025 році відбулося в категорії художньої літератури. Нагороду отримала Христина Семерин (упорядниця) за книгу «Століття присутності. Єврейський світ в українській короткій прозі 1880-х–1930-х»; (Київ: Дух і Літера, 2024).

Премія-2022 не присуджувалась у зв’язку з геноцидною війною росії проти України.

Попри численні виклики, з якими стикається українська літературна спільнота, 11 українських видавництв подали 16 книг на конкурс 2026 року. Довгий список охопив дев'ять книжок, із яких п’ять потрапили до короткого.

Разом із книгою «Дніпро. Біографія великого міста в степу» до короткого списку увійшли такі книжки:

Вадим Ададуров, «”Переставляючи слова у століттях”: інтелектуальна біографія Ілька Борщака»
(Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2024)

Юрій Бірюльов, «Єврейська архітектурна спадщина Львова»
(Львів: Видавництво Старого Лева, 2024)

Ірина Котлобулатова, «Єврейські фотографи та фотостудії Львова (1860–1939)»
(Львів: Видавництво Старого Лева, 2024)

Даніель Фінкельштейн, «Гітлер, Сталін, мама й тато. Як ми родиною дивом вижили»
(Київ: Видавництво «Книголав», 2025)

Велике журі премії «Зустріч» 2026 року

Оля Гнатюк (Польща–Україна/голова журі)
Оля Гнатюк, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», professor emeritus Варшавського університету, есеїстка, перекладачка, громадська діячка, членкиня українського і польського ПЕН-ів. Авторка м. ін. «Відваги і страху» (2015) та «Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність (польське видання — 2003, український переклад — 2005).

Сергій Гірік (Україна/член журі)
Кандидат історичних наук. Народився в Кривому Розі 1985 року. Мешкає і працює в Києві. З 2013 року — співробітник Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво». З 2015 року викладає на магістерській програмі з юдаїки в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». З 2019 року — віцепрезидент Української асоціації юдаїки. Сфера академічних інтересів — історія євреїв України, історія антисемітизму, історія політичних партій.

Владислава Москалець (Україна/членкиня журі)
Владислава Москалець — історикиня, дослідниця Центру міської історії у Львові, доцентка кафедри історії і керівниця єврейських студій Українського католицького університету. Займається дослідженнями єврейської соціальної історії Галичини ХІХ — поч. XX століття, українсько-єврейськими взаєминами, дослідженнями репортажної літератури їдиш. Стипендіатка програми імені Фулбрайта (2018–2019) у Північно-Західному університеті в Чикаго з проєктом «Могутні і нужденні: економічні трансформації східноєвропейських євреїв у період капіталізму, випадок австрійської Галичини».